От би де розгулятися перчанським здібно
стям, Та ба... Ви волієте обкидати багнюкою
людину, яка набралася мужності сказати про
такі й подібні факти та про те, що стоїть за
ними, яка посміла засумніватися, чи все це су
місне з ленінськими принципами національної
політики. Дев’ять місяців чекав І. М. Дзюба від
повіді на посланий до ЦК КП лист, а Ви йому
виносили й породили гідну відповідь.
Але повернемось до фактів, якими оперує
«Осадчий».
Нам відоме вміння деяких журналістів, що
пишуть за принципом «чего изволите-сь» гово
рити напівправду: ніби і не збрехав, але й прав
ди не сказав. Справді, колгоспник з Лопушно-
го, де ми, відлучені від газет, прилучившися
до Карпатської експедиції АН УРСР, змушені
вивчати погоду, може й обуритись: «Чи ти ба
чиш. Я кілька років не одержую на трудодень
ні копійки, працюю, як за панщини, за десяту
долю сіна та третю долю картоплі та ще за те,
щоб не відібрали 30 соток кам’яного грунту,
щоб прохарчуватись сім’єю, мушу добровіль
но на 7-8 місяців їхати в Архангельську область
рубати ліс, — а той Дзюба безкоштовно по са
наторіях прохолоджується». Та не сказав би
так лопушнянський дядько, якби «Осадчий»
не замовчав би того, що І. М. Дзюба хворіє су
хотами і посилають його в санаторії лікарі...
До речі, якщо «Перець» організовує кам
панію проти безкоштовного лікування тубер
6