Перець
ГУМОР І САТИРА

Колективові Журналу Перець

Розмір тексту: 
Колективові Журналу Перець, Сторінка № 6
Колективові Журналу Перець
ламані містки, Ви не помічаєте поламаних душ
і вибоїн у серцях, спричинених безжалісною
машиною денаціоналізації?
А чому би Вам не висміяти в «Перці» чи
новних глазиріних, які називають українську
мову бандерівською, за що їх потім посилають
заступати Україну на міжнародних конгресах?
Або висповідати наставників студентської мо
лоді типу Тельнової, яка в своєму войовничо
му шовінізмі не зупинилася перед осквернен
ням пам’ятника Кобзареві. Або поглузувати з
тих, хто зі всіх сил калічить рідну мову, орієн
туючись на начальство, яке скрізь і всюди ігно
рує «державну» мову «суверенної» республіки.
Або гнівно застерегти тих, хто за «неугодні»
мислі залишає людей без шматка хліба чи на
віть викидає з квартири, як одного з авторів
цього листа. Або поглузувати із «вчених», які
в своїй в рнопідданчій насназі домізкувалися
до «теорії двох рідних мов»...
А який чудовий фейлетон можна було б
написати про цьогорічний франківський юві
лей у Києві. Як у залі консерваторії лунало на
честь Каменяра «Россия, родина моя» та «Как
ты посмела не поверить», а під консерваторією
і біля пам’ятника хапали за читання Франко
вих і власних віршів студентів і молодих пое
тів, кидали їх на півмісяця у в’язницю, не при
думавши нічого розумнішого, як звинуватити
їх в... «посягательстве на жизнь работников
милиции».
5
Подобається "Перець"?
Колективові Журналу Перець, Сторінка № 7
Колективові Журналу Перець
От би де розгулятися перчанським здібно
стям, Та ба... Ви волієте обкидати багнюкою
людину, яка набралася мужності сказати про
такі й подібні факти та про те, що стоїть за
ними, яка посміла засумніватися, чи все це су
місне з ленінськими принципами національної
політики. Дев’ять місяців чекав І. М. Дзюба від
повіді на посланий до ЦК КП лист, а Ви йому
виносили й породили гідну відповідь.
Але повернемось до фактів, якими оперує
«Осадчий».
Нам відоме вміння деяких журналістів, що
пишуть за принципом «чего изволите-сь» гово
рити напівправду: ніби і не збрехав, але й прав
ди не сказав. Справді, колгоспник з Лопушно-
го, де ми, відлучені від газет, прилучившися
до Карпатської експедиції АН УРСР, змушені
вивчати погоду, може й обуритись: «Чи ти ба
чиш. Я кілька років не одержую на трудодень
ні копійки, працюю, як за панщини, за десяту
долю сіна та третю долю картоплі та ще за те,
щоб не відібрали 30 соток кам’яного грунту,
щоб прохарчуватись сім’єю, мушу добровіль
но на 7-8 місяців їхати в Архангельську область
рубати ліс, а той Дзюба безкоштовно по са
наторіях прохолоджується». Та не сказав би
так лопушнянський дядько, якби «Осадчий»
не замовчав би того, що І. М. Дзюба хворіє су
хотами і посилають його в санаторії лікарі...
До речі, якщо «Перець» організовує кам
панію проти безкоштовного лікування тубер
6
Рейтинг книжки

 Copyright © 2021-2024 "Перець - гумор і сатира"