Сатирична та гумористична періодика української діаспори
Першим гумористичним часописом, який виходив за межами України, був двотижневик «Страхопудъ» (1863–1868, Відень), який Іван Франко вважав «найліпшим гумористично-сатиричним часописом, на який доси здобулася галицька Русь».
У США від 1902 р. виходило понад 20 сатирично-гумористичних газет і журналів:
У Канаді від 1913 р. з’явилися такі часописи, як:
У Буенос-Айресі виходили:
У Польщі, крім таборової преси, видавали:
У Чехії, відповідно, – «Подєбрадка» (1923–1924, Подєбради).
В Австрії – «Страхопудъ» (1863–1868), «Єретик» (1920-і рр.; обидва – Відень).
У Німеччині:
В Австралії – «Перець» (1950).
В Бразилії – «Батіжок» (1938–1940, Куритіба).
Найбільшою популярністю серед читачів користувалися часописи: «Точило» (1930–1943, Вінніпеґ), «Мітла» (1948–1976, Буенос-Айрес), а також знаменитий «Лис Микита» (1951–91, Детройт, видавець Едвард Козак), що і досі вважається вершиною українського діаспорного гумору.
Окреме місце посідає таборова преса, яка почала з’являтися від 1920-х рр. у таборах для полонених та інтернованих на території Польщі:
Загалом на початок 1920-х рр. у цих таборах з’явилося майже 20 сатирично-гумористичних рукописних та машинописних часописів.
Такого ж типу видання виходили у Чехо-Словаччині у 1920–30-х рр., найвідоміші :
Після Другої світової війни розпочався новий період української таборової преси. Сатиричні видання почали з’являтися у таборах для інтернованих у Західній Німеччині та Австрії:
Тривалий час виходила ілюстрована газета «Оса», яку започаткували 1945 інтерновані в Італії вояки 1-ї Укр. дивізії УНА (м. Ріміні). 1947–1948 вона виходила у м. Шеффілд (Велика Британія) та Лондон
Габріеле Галантара «Рата Ланга» (1867–1937)
Л'Асіно
Рим, Італія, 5 лютого 1905 року
Масові вбивства в Росії
Князь Володимир: Ваша Величність, як бачите, в Росії панує мир.
Карл Хассман (1869-1933)
Шайба
Нью-Йорк, США, 27 грудня 1905 року
Російська корона
Р. Фідбігер
Машинка для бездітних пар
Druck u. видавництво Bruno Bürger & Ottillie, літ. Анст. Лейпциг
№ 6826
Лейпциг, Німеччина, бл. 1902 рік
Невідомий художник
Сатирична карта Європи
L’Europa geografico-politica
Veduta A Volo D'Oca
Manfredo Manfredi Editore (видавець), Болонья, Італія, 1871
Філ (1905-1940)
L'Espoir français
Франція, 2 січня 1935 року
Радянський рай
Ми дуже раді
Жорж Меньє (1869 – 1942) Ла Рір Париж,
17 серпня 1901 року
Літні задоволення
Освіжаючий ранковий душ
Настійно рекомендую зранку митися міською водою – як тільки відкриються площі. Цікавість охоронців гарантує вам десять добрих хвилин спокою.
Карикатуристи з Нью-Йорку у 1923 році уявляли собі, що ось таким чином будуть створюватися карикатури та комікси у 2023 році, коли все буде на електроенергії.