Про часопис "Комар"
Комар — український сатирично-гумористичний журнал за редакцією Івана Кунцевича, що виходив у Львові у 1900—1916 роках, двічі на тиждень. Редакція містилася в будинку на вулиці Театинській, 9 (нині — вулиця Максима Кривоноса)
Запроторений комар – Їжак (1946–1948, Мюнхен, Німеччина)
Видавець: Видавнича спілка «Скоморох»
Комар (1949–1950, Вінніпеґ) — гумористично-сатиричний журнал.
Виходив 1949–50 двічі на тиждень у м. Вінніпеґ (Канада): 1949 — 5, а 1950 — 13 чисел.
Редактор та видавець — І. Тиктор. Висвітлював життя та діяльність української діаспори, а також світові події.
Серед рубрик — «Агенція “Брехопрес”», «Геллов!», «Хроніка», «Енциклопедія “Комаря”».
Вміщував карикатури, усмішки, стрілецький гумор, а також шаржі на відомих українських діячів.
Публікації були анонімними або виходили під псевдонімами (Порфирій Горотак, Ірон, Пилип Тилип, Джан Тирибило, Форнес, Гандзя В’юн). Серед авторів та дописувачів — А. Калиновський, М. Левицький, Б. Свирид, Ю. Тис.
Комар (польською Komar) — український сатирично-гумористичний тижневик, що виходив у Львові впродовж 1933–1939 років. Його видавав концерн «Українська преса».
Щотижневик. Перший номер вийшов 1 січня 1933 року накладом 7 тисяч примірників.
- Редактори
- 1933–1938 — Лев Чубатий
- 1938–1939 — Едвард Козак
Видавець: концерн «Українська преса», який очолював Іван Тиктор. Адреса редакції: вул. Руська, 18 (1933–1935), вул. Косцюшка, 1а (1935–1939). Вартість передплати: 6 злотих річно; в Австрії, Угорщині та Чехословаччині — 10 злотих; для закордону 2 доляри (1933–1934), 4 доляри (1935, числа 1-18), 3 доляри (1935–1939).
Упродовж перших двох років над змістом працювали, зокрема Едвард Козак, Іван Гірний, Іван Керницький, Теодор Курпіта, Анатоль Курдидик, Роман Купчинський.
Серед ілюстраторів журналу був Олександер Климко.
Чимало дописувачів «Комара» зі всієї Галичини надсилали свої життєві обсервації в сатирично-гумористичному трактуванні під псевдонімами, тому справжні автори не були відомі навіть редакції часопису. Польська влада конфісковувала деякі числа часопису через гострі статті та карикатури. Наприклад, 2 листопада 1933 віце-прокуратор району вніс на затвердження конфіскати числа № 19 через статтю «Скільки бідолашинці…» і дві карикатури, які «представляли д-ра Свєнціцького і маршалка Пілсудського».
1935 року об'єднався зі своїм конкурентом, часописом «Жорна», внаслідок чого до «Комара» перейшла частина авторів «Жорен» на чолі з його редактором Романом Пашківським, що покращило якість сатири видання.
Фахівці високо оцінювали різножанрову сатиру видання на суспільно-політичне, економічне, культурне життя Галичини. Чимала кількість гумористики (анекдоти, гуморески, іронічні вірші, діатриби, репризи) мали приспати уважність цензорів влади, що авторському колективу вдалося. «Комар» піднімав важливі соціально-політичні питання, наповнюючи зміст оригінальними та яскравими текстами.
Перестав існувати після приходу в Галичину більшовиків
Були спроби відродити журнал «Комар» на еміграції в Німеччині.