Колективові Журналу Перець
І. М. Дзюбу звинувачено в тому, що — йо
му «не подобається метод соціалістичного ре
алізму», що «він протиставив себе радянсько
му народу, ленінським ідеям, комуністичному
світогляду», що його «загалом не задовольняє
наш радянський спосіб життя». Все це стверд
жується категорично, але голослівно, без будь-
якої аргументації.
Ми читали все, чи майже все, написане І.
М. Дзюбою. І його ранні статті, і книжку «Зви
чайна людина чи міщанин?», і статті останніх
років, і «рекомендації (під останніми «Осад
чий» очевидно розуміє послану І. М. Дзюбою
до ЦК КПУ та ЦК КПРС роботу «Інтернаціона
лізм чи русифікація?», яку він написав у зв’яз
ку з арештами серед української інтелігенції).
Та ніде ми не знайшли виступів проти соціаліс
тичного реалізму, якщо такими, звісно, не вва
жати дбайливого вишукування непомітних па
гінців таланту і дотепної критики тріскучої
бездарності, сірості, художньої та ідейної без
порадності. Якщо Ви називаєте це виступом
проти соціялістичного реалізму, то що ж Ви
тоді розумієте під соціалістичним реалізмом?
Зрештою, хіба на сторінках сатиричного жур
налу, а не в творчих дискусіях має вирішува
тися питання про творчий метод літератури і
мистецтва?
Ніде у І. М. Дзюби ми не знаходили висту
пів проти радянського ладу, проти ленінізму.
Навпаки, його робота «Інтернаціоналізм чи ру
3
Подобається "Перець"?
сифікація?» — це болісний крик душі на
захист потоплених принципів ленінської на
ціональної політики, за гуманність і спра
ведливість. І. М. Дзюба глибоко проаналізував
марксистську літературу з національного пи
тання, дискусії в партії (які тривали доти, по
ки «вождь народів» прожогом розв’язав склад
ну проблему, одягнувши радянські республіки
в уніформовані однострої сталінського строю)
— і дійшов, висновку, що теперішнє становище
і взаємини націй в СРСР дуже далекі від того,
про що писав Ленін.
Не один тільки І. М. Дзюба сьогодні прий
шов до думки, що правовий статус України, як
союзної республіки, кричуще невідповідний її
фактичному становищу в СРСР. Завтра людей,
що так думають, буде ще більше, якщо, звіс
но, це пробудження від вимушеного тридцяти
літнього летаргійного сну не буде зупинене ре
пресіями (а хіба ж це вихід?). То може Ви всіх
їх назвете жабами і недоумками, а може наз
вете зрештою недоумками весь український
народ?
А ви, сатирики й гумористи, невже справ
ді не бачите і не відчуваєте на собі невмолимо
го котка централізації і винародовлення, що
вже від десятиліть душить на Україні націона
льну гідність і свіжі пагони національної дум
ки? Невже з номера в номер, з року в рік пе
режовуючи тему підлабузника та окозамилю
вача, пишучи про вибоїни на дорогах і про по
4
Рейтинг книжки
Copyright © 2021-2024 "Перець - гумор і сатира"