Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1995 №06 Сторінка 9

(Страшне перо не в гусака)
/ Перець /Журнал перець / Рік 1995 / № 06 / Сторінка № 9
Перець 1995 №06 Сторінка 9 - Страшне перо не в гусака. перець Синки, що ж ви робите? Усе краще дітям, стара калоша! «Раньше совістю і честю епохи считали партію, а тепер нам втокмачують, що совість і честь це депутати, бо їх вибрав народ. Не знаю, хто кого вибирав, бачу тільки що яка раніше була наша совість і честь, така й зараз». «Січас усі спорять, хто лучше прокормить народ фермери чи колхози. Народ сам себе прокорме, йому тільки дайте їсти або не мішайте кормиться». Страшне перо не в гусака... «Мені кажеться, що у нас в правительстві не руководителі, а бурі ведмеді, які лягають на зиму у спячку. Бо чого тоді кожного разу, коли розстає сніг і тепло стає, починають кричать: «Караулі Весна! Чим будете сіять? Нема бензину, нема солярки, нема міндобрив!» «Не знаю, за що він на мене обідився. Обізвав свинею недорізаною, то я йому і врізав». «В тому, що він рекетір, не сумніваюся. Ви подивіться, яка в нього морда. Подивитеся самі гроші оддасте». (З листів). Надклаа Б. КОЖУХАР. «ДЕБЮТ» Уперше з комічним номером я виступив років у п'ять... на похороні. У тому віці мені дуже кортіло бути музикантом похоронного оркестру. Якось, почувши поховальну музику, вискочив з річки голісінький, схопив дві консервні банки та. й давай, забігши поперед музик, крокувати у ногу з ними, луплячи банкою по банці в такт маршу. Оркестр почав фальшувати, чоловіки, що несли труну, оглядатися. Коли один з них спіткнувся і впав на коліна, старенький, що лежав у труні, перевернувся набік, а потім повільно вивалився на бруківку. ...Ставши артистом, я розповів про цей випадок моїм колегам. І шкодую. Іноді хочеться покритикувати кого-небудь... Тільки заїкнусь, чую: «А ти, Роменський, мовчи. Під час твого дебюту мертвий у труні перевернувся». СВІЖИЙ «ВІТЕР» У гастрольну поїздку по Сибіру запросили квартер «Вітер», що грав до цього на танцмайданчику. Вже перед першим концертом бородані «вмазали», загубили ключ від скрині з костюмами й примушені були акомпанувати нам у своїх потертих джинсах і светрах. У 60-ті роки це було неприпустимо. Артисти обурювались, я як художній керівник передчував неминучу розмову з начальством, заснув тільки на світанку. Розбудили мене «винуватці торжества»: Кінчай дрихнутн, Федоровичу, скоро дванадцята. Вони тримали перед собою, як плакат, розгорнуту газету з фотографією «Вітру» у вчорашньому непрезентабельному вигляді. Розженуть нас, братці, сказав я, вирішивши, що фото ілюстрація до розгромної статті. Та ти читай,…
 Страшне перо не в гусака

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"