він просив когось із слухачів згадати бодай слово з його
промови, жоден не міг. Так народилось його наукове
відкриття: «Коли ви прикидаєтесь, будьте в цьому щирі».
Скрізь, де йому доводилось виступати, він звертався до
присутніх з кумедною тарабарщиною, в якій годі було шукати
навіть натяку на смисл. Десь половину його виступу присутні
слухали з дуже серйозними обличчями і тільки потім,
зрозумівши, що він жартує, починали реготати.
— Вони реготали тому,— пояснював Джеймс,— що я
виступав у складі сатириків на вечорі гумору. Отож неважко
здогадатися, що я жартую. Та коли це був би якийсь
симпозіум із проблем, скажімо, вирощування свиней чи
індиків, мене б слухали з ввічливою увагою. Отак слухають
бюрократів, які, багато говорячи, не кажуть нічого, при-
наймні, нічого суттєвого...
Джеймс досліджував поведінку бюрократів, вивчав їхні
прийоми, часто зустрічаючись з типовими представниками
цієї категорії людства. У своєму трактаті він описує, як
одягається бюрократ, як він їсть, як тисне руку, подаючи її
«згори-вниз». Як веде свій «орбітальний діалог», наближаю-
чись до теми туманними колами, як багатозначно хитає
головою, вимовляючи своє сакраментальне «Та-а-а-ак», як
театрально хмурить брови, буцімто вникаючи у суть пробле-
ми, як підкреслено уважно дивиться в очі співрозмовникові —
зіниця в зіницю. І досягає потрібного ефекту — йому вірять.
Статус асоціації викладено афористично. Ось його головні
принципи:
Не беріть на себе відповідальність. Сміливо перекладайте
на інших те, що належить вирішити вам.
Ніколи не змінюйте курсу державного корабля, краще
пристосуйте до нього компас.
Розподіл невігластва, можливо, не веде до мудрості, проте
розподіляє відповідальність.
Деякі пункти статуту асоціації мають розшифровку,
особливо ті, що визначають лінію поведінки бюрократа:
«Коли ви відповідальні — замислюйтесь!» Іншими слова-
5