
РОЗПОВІДЬ БОРІ ПРО РЕМОНТ
У КІМНАТІ Й КОРИДОРІ..
Ремонт — це здорово. Роби, що хочеш. Повна
свобода
До нас прийшов незнайомий дядько у чоботях і
почав оглядати стіни. Видно, це був якийсь поваж-
ний гість, бо тато й мама ходили за ним нав-
шпиньки.
— Ну, будь ласка, — говорила мама лагідним
голосом.
— Візьміться, — просив тато.
— Ми вас не скривдимо, — додавала бабуся.
Гість сказав:
— Коли я працював у міністра, я йому зробив
кабінет під дуб.
Он який це був дядько. Я вийшов наперед І
спитав:
— А у нас що зробите? Під березу? Чи під липу?
Дядько не відповів. Він сказав, що йому не по-
добається наша стеля — дуже висока. І пішов
геть.
Ще приходило двоє. У ватянках і капелюхах.
Вони, не роздягаючись, пройшли в кімнату. І не
витерли ніг. Інших мама за таке лаяла б, а їх—ні.
Один дядько плюнув на паркет і суворо спитав:
— А купорос у вас є?
Мама винувато сказала, що нема.
— А ультрамарин?—ще суворіше спитав дядько.
Виявилось, що й цього в нас немає.
Мені стало дуже шкода мою маму. Я вийшов на
середину кімнати, сміливо плюнув на килим і спи-
тав:
5