
ка собакою попового м’яса, як підсвідома психічна
компенсація незадоволеного й загальмованого со-
бачого почуття до хазяїна. Едипів комплекс попа
(любив—убив—закопав—написав).
3. Епітафія попа на смерть собаки, як ранній
зразок драматургії абсурду. Сугестивність ірраціо-
нального раціоналізму епітафії. Можливість автор-
ства Йонеско. Можливість авторства Беккета.
4. Притчі Кафки та притча про попа й собаку.
Кафка, як можливий автор твору. Ключова й досі
не розв’язана проблема дослідження притчі: сюр-
реалістичний експресіонізм чи експресіоністичний
сюрреалізм?
1968
8