Бібліотека Перця 1968 №126
Сукня з бісером
Сторінка №6
Бібліотека Перця 1968 №126
Сторінка №6
Сторінка опублікована для зареєстрованих користувачів нашого проекту.
АБО
АБО
Якщо у вас є акаунт то для перегляду сторінки - натисніть будь ласка кнопку вхід для зареєстрованих користувачів
У вас ще немає акаунту?
Є запитання стосовно доступу?
АБО
АБО
Якщо у вас є акаунт то для перегляду сторінки - натисніть будь ласка кнопку вхід для зареєстрованих користувачів
У вас ще немає акаунту?
Є запитання стосовно доступу?
Подобається "Перець"?
— Добирайтесь, а я без штанів у село, а ви?
— Вилазь, а то одежу заберу.
— Беріть, то не моя, то Мишкова. Правда, Миш-
ку? О, бачте, він плаче. А в нього є брат вищий за
вас. Спробуйте, заберіть!
Мишко в цей час плакав і хлипав: «Братові
скажу-у».
— Ну що ж, я козу заберу.
— Дядьку, вилазю. А бити не будете?
І знову те саме. Дядько божиться, я вилажу,
він бере мене міцно за руку.
— Але ви дали слово честі, дядьку, слово —
закон.
— Я тобі дам закон, я тобі дам закон — козу
в капусту пускати!
— Це ж вона сама. Я їй казав: «Не йди, а то
мені перепаде». А вона, думаєте, послухала? А-а!
Чого ж ви б’єтеся? А де ж слово честі?
— Забирай козу, а то я тобі покажу «слово
честі»!
Я забирав козу і біг до Бугу без штанів. Штани
Мишко ніс, а Манька мекала.
А потім захворіла наша Манька. На чужій ка-
пусті, напевне. І довелося Маньку збути. Переді
мною і досі її благальні, розумні очі. Як вона ди-
вилась на мене, коли вели її на ярмарок!
Продала мати козу, і на цьому мій «перелом у
вихованні» закінчився. І знову мати казала:
— Як залізеш на чужу яблуню і вб’єшся, то до-
дому не приходь!
А я лазив, не вбивався і приходив. Отаке було
моє дитинство в ті перші післявоєнні роки.
8
Рейтинг книжки
Сатирики: Чорногуз Олег
Художники: Гливенко Володимир Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"