Бібліотека Перця 1968 №118
Замри і не дихай
паперу і почав малювати. Креслить олівцем, тре
гумкою і задоволено примовляє:
— Намалюю так, щоб мій дідусь був найкращим!
За вікнами висвистує вітер. На колінах у мене
хурчить, як трієр, рябий кіт. А я сиджу й дивлюся
в одну точку, як наказав Андрійко.
Уже дочка з чоловіком прийшли з наради. Пове-
черяли, почитали газети й пішли спочивать до дру-
гої кімнати. Уже й Македон стомився хурчати, тіль-
ки лапами дригає сонний. А я все сиджу, воюючи з
важким сном.
Прокинувся в кріслі далеко за північ. Дивлюся:
світло горить, Андрійко спить. А на стіні приліпле-
но мого портрета. Приглядаюсь, надівши окуляри.
Кіт, в основному, вийшов добре. А я... схожий на
якогось п’яного хулігана... Ніс червоний... Одне око
здорове, як у вола, друге запухло... Ще й вуса, як у
нашого Македона....
Не сподобався й онукові цей портрет. Вечорів з
п’ять перемальовував, потім заплакав і покинув.
Жаль мені стало малого й почав утішати:
— Не плач, синку, ти ж не винуватий, а моя
пика. Вона вже така стара й бучава, що олівцем і
фарбами нічого не зробиш. До неї треба «Замри й
не дихай!»
— А що воно таке? — питає.
— Фотоапарат. То — надійна штука. Навів, ско-
мандував: «Замри й не дихай!» Клацнув — і гото-
вий портрет.
— Ой, дідусю, коли б мені фотоапарат, я б з вас
п’ятдесят портретів зробив! — і очі його засяяли зі-
рочками.
7
Подобається "Перець"?
Сторінка №6
Бібліотека Перця 1968 №118
Сторінка №6
Сторінка опублікована для зареєстрованих користувачів нашого проекту.
АБО
АБО
Якщо у вас є акаунт то для перегляду сторінки - натисніть будь ласка кнопку вхід для зареєстрованих користувачів
У вас ще немає акаунту?
Є запитання стосовно доступу?
АБО
АБО
Якщо у вас є акаунт то для перегляду сторінки - натисніть будь ласка кнопку вхід для зареєстрованих користувачів
У вас ще немає акаунту?
Є запитання стосовно доступу?
Рейтинг книжки
Сатирики: Кравченко Євген
Художники: Александрович Ігор Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"