Бібліотека Перця 1966 №102

СТО ТА ЩЕ ОДНА (народні усмішки)

Сторінка №4

Сторінка опублікована для зареєстрованих користувачів нашого проекту.

АБО

АБО

Якщо у вас є акаунт то для перегляду сторінки - натисніть будь ласка кнопку вхід для зареєстрованих користувачів

У вас ще немає акаунту?

Є запитання стосовно доступу?

Подобається "Перець"?

Бібліотека Перця 1966 №102, Сторінка № 5

ПЕРЕД

ЕКЗАМЕНОМ

Студент ішов в інститут складати екзамен по рослинни-

цтву. Скрізь в одежі в нього були шпаргалки. Щоб не за-

бутись, де яка шпаргалка, він на ходу повторював:

— Тут жито, — торкнувся він рукою до правої кише-

ні у штанях, — тут пшениця, — торкнувся до лівої ки-

ені, — тут овес, тут гречка...

Лапнув шапку на голові.

— А тут... нема нічого...

Повідомив Г. П. СТОЛЯРЧУК

з м. Житомира.

шені,

ВСТАВИВ

Одного разу пан, побачивши гончара, вирішив покеп-

кувати.

— Ти мені, гончарику, вставиш у макітру дно, а я вже

не поскуплюсь, щедро заплачу.

— Гаразд, — каже гончар. — вставлю, тільки ви спо-

чатку виверніть макітру, а тоді приносьте.

Повідомив Г. О. ЛОГВИН

з с. Клюшниківки, Комишнянського

району. Полтавської області.

Рейтинг книжки

Рубрики: Народні усмішки

Художники: Заруба Костянтин