Бібліотека Перця 1966 №102

СТО ТА ЩЕ ОДНА (народні усмішки)

Сторінка №6

Сторінка опублікована для зареєстрованих користувачів нашого проекту.

АБО

АБО

Якщо у вас є акаунт то для перегляду сторінки - натисніть будь ласка кнопку вхід для зареєстрованих користувачів

У вас ще немає акаунту?

Є запитання стосовно доступу?

Подобається "Перець"?

Бібліотека Перця 1966 №102, Сторінка № 7

ТРОШКИ НЕ ТЕ

Викладач літератури народів СРСР монотонно читає

лекцію. Читав-читав і не закінчив. Пообіцяв дочитати зав-

тра. Але, прийшовши другого дня на лекцію, він розгуб-

лено потоптався біля столу, покректав і пробубонів:

— Дорогі товариші, оте, що я вчора вам читав, так все

те не про Янку Купала, а про Якуба Коласа...

Повідомив В. І. БОНДАРЕНКО

з м. Ізюма, Харківської області.

ХТО ЛЕДАЧІШИЙ?

Жили в селі два чоловіки ледачі-преледачі. Лежать у

холодку, та й усе. Одного разу люди вирішили взнати, хто

з них ледачіший. Занесли обох у стару хату, поклали на

солому і запалили навколо. Горить хата. Одного вже до-

бре підпікає.

— Ану, — каже він до другого, — подивись, що це так

пече.

— Та це ж, — каже той, — треба очі розплющувати,

щоб побачити.

Повідомив Г. А. МАСЛОВСЬКИЙ

з с. Дружелюбівки, Добровеличків-

ського району, Кіровоградської області.

Рейтинг книжки

Рубрики: Народні усмішки

Художники: Заруба Костянтин