Бібліотека Перця 1960 №51
Життя і діяльність Федька Гуски (вибрані гуморески)
Сторінка №6
Бібліотека Перця 1960 №51
Сторінка №6
Сторінка опублікована для зареєстрованих користувачів нашого проекту.
АБО
АБО
Якщо у вас є акаунт то для перегляду сторінки - натисніть будь ласка кнопку вхід для зареєстрованих користувачів
У вас ще немає акаунту?
Є запитання стосовно доступу?
АБО
АБО
Якщо у вас є акаунт то для перегляду сторінки - натисніть будь ласка кнопку вхід для зареєстрованих користувачів
У вас ще немає акаунту?
Є запитання стосовно доступу?
Подобається "Перець"?
— Слиш, пацан, — питаю піонера, — в сельбуді
хто є?
А воно мені:
— Який я тобі пацан?!
Взяв я його за гузир однією рукою, а другою за
вухо.
— Так ти, — кажу, — отак на питання старої
гвардії відповідаєш? Та ти знаєш, гнидо аліментар-
на, може, я за тебе страждав у революцію. Ех ти,
зміна єрундова!
Та керуючою рукою по задниці його, по задниці...
Верещить воно, пручається. Пустив я його, а самому
досадно: зміни путящої немає!
Зайшов у сельбуд, а там сидить Пріся. Я до неї,
як товариш, положив руки на груди й хотів побала-
кати про внутрішній стан нашої продукції, а вона
як заверещить та від мене.
Тоді я їй:
— Ех ти, міщанка, наскрізь прогнивша, може, то-
вариш на політичну тему хотів з тобою побалакати,
а ти тікаєш. Міщанка ти!
Вийшов із сельбуду і світ мені не милий.
А тут назустріч суне піп, та в новій рясі. Не ви-
тримав я... плюнув на його рясу та голосом, повним
пролетарської зневаги:
— Ех ти, опіум!
А він:
— Ви, товариш Федір Гуска, пообережніш, а то я
за таку антирелігійну пропаганду жалітися буду.
А я йому:
— Цить, а то вмреш! За себе не ручаюсь...
І сумно мені, пресумно: опіум, так би мовити,
і той огризається.
8
Рейтинг книжки
Сатирики: 
Художники: Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"