
ЛЮБОВ
ФЕДЬКА
ГУСКИ
Ми сиділи на дубках біля сельбуду, і Федя, обняв-
ши мене однією рукою й примруживши око, час од
часу спльовуючи, розповідав мені сумну свою лю-
бовну історію:
— Спочатку наші дипломатичні взаємовідносини
з Дунькою були досить добрі й нормальні — обніму,
було, кріпко, цмокну в щоку, а вона лише солідар-
но підморгує та хіба коли-не-коли скаже:
— Федько, не політиканствуй, куди ти ото рукою
поліз? Ану зараз же вийми!
10