Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Бібліотека Перця 1959 №47

Народні усмішки

Розмір тексту: 
«РАДЯНСЬКА УКРАЇНА»
1959
Жив колись один пан, і була в того пана така
звичка: покличе кого-небудь з кріпаків і, засунувши
руку в кишеню та подзенькуючи там грішми, за-
питує:
Ану відгадай, стерво, скільки грошей в моїй
кишені?
Ну, звісно, знизує плечима кріпак, хіба взнаєш...
Стоїть і мовчить...
А пан кричить:
Ну, так скільки?
З
Подобається "Перець"?
Що тут робити? Ну й скаже кріпак, приміром, що
в пановій кишені десять карбованців.
А пан зарегоче і гукає на весь двір:
Йолоп! Тільки п’ять! А раз не вгадав, то піди
на конюшню і хай тобі десять батогів усиплять.
Був у того пана коваль Гаврило.
Покликав його колись до себе пан, подзенькав
монетами в кишені і теж заставив відгадувати.
Не відгадав той, звичайно, і послав його пан на
конюшню.
Запеклося від образи серце ковалеве.
Одного разу панів конюх захворів, і везти пана в
сусіднє село довелося Гаврилові.
От і поїхали вони лісом. Гаврило кіньми править,
а пан в фаетоні погойдується та якусь пісню муги-
кає.
Коли ні з того, ні з сього зупиняє Гаврило
коней, встає, бере в руки доброго батога, підходить
до пана, та як уперіщить його від самої потилиці до
закаблуків.
Пан як схопиться, як заверещить:
Ти що, йолопе, на каторгу захотів?
А Гаврило, знай, періщить пана батогом та при-
мовляє:
А ти відгадай, пане, скільки разів я тебе бато-
гом потягну, відгадай!
Відшмагав коваль пана І напівживого на дорозі
залишив, а сам пішов світ за очі.
З того часу пан монет у кишені не носив і загадок
не загадував.
Записав Ю. Г. ТРУФАНОВ.
(Київ).
4

 Copyright © 1922-2021 "Перець"