Бібліотека Перця 1959 №47
Народні усмішки
У 1905 році, коли
сільські власті, особли-
во пристав, були наля-
кані революційними ви-
ступами селян, страж-
ники щоночі бігали по-
під хатами, у яких довго
світилося, шукали тих,
хто читає заборонені
книжки. Якось серед
ночі вони вдерлися в
хату бідного селянина,
в якого зібралися сусі-
ди проти неділі — по-
співати, поговорити. Вигнали стражники людей
і почали прискіпуватися до хазяїна, чого світиш та
чого не спиш... У того селянина доживав віку ста-
рий-престарий дідусь, років так з вісімдесят з гаком
йому було, з ліжка вже майже не вставав.
— А йдіть-но, хлопці, до мене, — покликав нежда-
них гостей дідусь, — сядьте отут, я вас щось спитаю.
Стражники посідали біля ліжка.
— Знаєте, хлопці, відкіля ви взялися на світі?
—
Ні, не знаємо.
— То слухайте. Зліпив бог із глини першу люди-
ну, почистив її, дмухнув — людина струснулася, зня-
ла шапку, сердечно подякувала й пішла...
5
Подобається "Перець"?
— Нам ніколи теревеньки слухати! — перебив
старого один із стражників.
— Ні, ні, ви послухайте. А недалечко від бога
стояв лукавий, побачив, що робить бог, та й собі
почав ліпити якесь опудало. Довго ліпив, довго при-
чепурював. Потім заходився дути на нього... Дув,
дув — нема толку, не рухається опудало. Тоді лука-
вий попросив бога оживити опудало. Бог спочатку
не погоджувався, а потім-таки дмухнув. Схопився
чортів виліпок на ноги та зразу ж до бога: «Де твій
паспорт?». Бог розсердився і плюнув йому просто
в пику. І від того на лобі у нього причепилася кокар-
да. Ото від того чортового виліпка ви й пішли на
світ. Ідіть тепер спати!..
Записав О. Г. ЧЕКМАЛЬ.
(с. Помоклі, Переяслав-Хмельницького району,
Київської області).
Моя п’ятилітня донька питає:
— Мамо, а де ти народилася?
— В Києві, — відповідаю я.
— А тато?
— Тато — в Саратові.
— А я де народилася?
— Ти в Ужгороді.
— А як же ми всі троє познайомилися?! — зди-
вувалася донька.
Повідомила Л. М. ШЕВЕЛЬОВА.
(м. Богуслав, Київської області).
6
Рейтинг книжки
Рубрики: Народні усмішки
Художники: Шаповал (Бе-Ша) Борис Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"