Зима, — кажете, — тепер? Польових станів нема
вже на полі?
Так, тоді подивіться, де ті перепічки на зиму по-
складано, от і пересвідчитеся, чи це у вас, чи не у
вас!
У тому вагоні стояв похмурий і завжди мовчазний
радіоприймач, — хоч і стирчала над вагоном анте-
на, — бо батареї біля того радіоприймача давно вже
повисихали, сіра мишка там кубелечко намостила, і
в нічній тиші часто-густо чулися звідти мишачі по-
зивні— пі-пі! пі-пі!
Голова правління колгоспу, пишаючись, самозадо-
волено говорив:
— У нас польовий стан тракторної бригади радіо-
фікований! А ви говорите!? Щоб я та поскупився
для культурного обслужування наших механізато-
рів!? О! У них є й ша-
хи, у них є й доміно!
Вони в мене культурно
відпочивають! О! І газе-
ти! І журнали! О!
Шахову дошку шаш-
лі поточили, шахові фі-
гури миші погризли, а
з доміно залишився са-
мий «генерал» (дубль
Шість),
Газети надходять на
польовий стан...
От і вчора, і третього
дня, і на тому тижні:
— А де ваші газети,
товариші?
6