Бібліотека Перця 1955 №20
Гуморески
Сторінка №6
Бібліотека Перця 1955 №20
Сторінка №6
Сторінка опублікована для зареєстрованих користувачів нашого проекту.
АБО
АБО
Якщо у вас є акаунт то для перегляду сторінки - натисніть будь ласка кнопку вхід для зареєстрованих користувачів
У вас ще немає акаунту?
Є запитання стосовно доступу?
АБО
АБО
Якщо у вас є акаунт то для перегляду сторінки - натисніть будь ласка кнопку вхід для зареєстрованих користувачів
У вас ще немає акаунту?
Є запитання стосовно доступу?
Подобається "Перець"?
Ах, думаю, ледацюго, то ти вже позичаєш гроші
в рахунок того гонорару.
Іду додому, аж киплю. Ну, думаю, зараз я по-
кажу тобі гонорар!..
Коли заходжу в двір, дивлюся — порається мій
Харитон у садку. Вірите, у мене зразу відлягло від
серця. Де той і гнів подівся. А другого дня — пішов
у колгосп на роботу.
Якось приходить Харитон з роботи. Пострижений,
поголений і каже:
— А ти знаєш, Горпино, що скоро твій день на-
родження?
— Та й що? — питаю.
— Як-то що? Треба якось відзначити. Був би в
мене гонорар, поїхав би до міста, набрав би тобі
крепдешину на плаття та, може, й ще щось...
Ви вірите, я так зраділа; мало не заплакала. Да-
ла йому грошей, дала кошик яєць, масла, щоб про-
дав і собі дещо купив. Поїхав він.
Чекаю день, чекаю другий — нема Харитона. Аж
на четвертий — прибігає на ферму дід Терентій. Та-
кий сумний і каже:
— Біда, Горпино... Оце бачив твого... Не допо-
могло бідоласі. Мабуть, знову гонорар найшов на
нього.
Побігла додому. Заходжу в хату, дивлюся... Ма-
тінко моя!.. Стоїть перед дзеркалом, у зеленому
плащі, у білих рукавичках. На ногах рябі черевики
з довгими й гострими, як швайки, носками. На голові
чорний капелюх, через плече на ремінці — фотоапа-
рат. А на стіні — його отакенний портрет...
Вірите, я ніби остовпіла. А він скинув капелюха,
чемно вклонився мені і каже:
8
Рейтинг книжки
Сатирики: 
Художники: Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"