Бібліотека Перця 1952 №05 - А народ війни не хоче

А народ війни не хоче

Бібліотека Перця 1952 №5, Сторінка № 3

ПЕРЧІЛЬ У ПОХІД ЗІБРАВСЯ

ЛОРД Пістон Перчіль, зустрівши новий рік ке-

лихом шампанського і побажавши справжнього

миру всьому мирові, поцілував свою лордиху й лор-

денят та й проказав:

— Ну, ви, мої любі та милі, доїдайте тут і до-

пивайте, а я піду ляжу, бо в мене праву литку

якось дуже сіпає, а в поперек ніби хтось кілка

встромив.

Лордиха занепокоїлася:

— Що ж з твоїм, мій лорденьку, Пістошо мій,

попереком?! Литка — це не дивно, — литку ще з бур-

ської війни тобі сіпає, як ти, будучи хвацьким гуса-

риком, у полон до бурів потрапив, а от що з попе-

реком — не допойму...

— Ой, мабуть, таки залізна завіса на поперек

упала! — зітхнув лорд Пістон Перчіль

— То, може, Пістошо, хай би баба Бірнсиха

пошептала та напою якогось випити дала. Кажуть,

у неї дуже цілющий трумок є: і всередину пити і

зверху натирати. Як вип’єш, кажуть, так тебе трохи

ніби помакартурить і стає легше. А як зверху по-

терти, спочатку заачесониться, а потім і заспокоїть-

ся. Може б я збігала?

З

Подобається "Перець"?

Бібліотека Перця 1952 №5, Сторінка № 4

— Ні, моя люба міледихо, краще я ляжу та

добре вгріюсь, — воно може й попустить! Скажи

камердинерові, щоб прослав оте рядно, що на фа-

мільному гербі сьогодні провітрювалось, та щоб

укрив мене кожухом австралійської вичинки.

— Лягай, лягай, Пістошо! Лягай!

— Гудбайніч, моя міледичко!

— Гудбайніч, мій старенький! Гудбайніч!

Поклали лорда Пістона камердинери й лакеї на

ліжко, фамільним рядном заслане, вкрили кожухом

австралійської вичинки, міледиха його перехерстила

та й проказала:

— Спи, мій Пістошо, спи спокійно, і хай не не-

покоять тебе ніякі сни! Гудбайніч!

А була ж якраз новорічна ніч.

Якій же людині, хоча б вона була й лордом Пі-

стоном Перчілем, не сниться сон у новорічну ніч?

Тільки-но лорд Пістон Перчіль захропли, одразу

ж і почалося!

Та яке почалося!

Спочатку приверзлася величезна єгипетська пі-

раміда, на весь Єгипет піраміда, в сто раз більша,

ніж Хеопсова, така велика, що крізь неї річка Ніл

протікає.

А на тій велетенській піраміді стоїть індійський

слон, великий-великий індійський слон, такий зав-

більшки індійський слон, як сто слонів укупі, а на

тому слоні йому видать: і Єгипет йому видать, і

Південно-Африканський Союз йому видать, і Індію,

і Іран, і Палестіну, і Аравію — все-все йому з тої

піраміди видать.

4

попередня стор.

наступна стор.

Рейтинг книжки

Рубрики: Радянська пропаганда

Сатирики: Вишня Остап

Художники: Козюренко Олександр