
А НАРОД ВІЙНИ НЕ ХОЧЕ
1
С
ВЕРБИТЬ агресорам воювати!
І не спиться тим панам, і не лежиться, кру-
тяться пани, на своїх ліжках лежавши, і весь час
їм увиджається, що кожний із них не менший, як
генерал, а перед ним армії, корпуси, дивізії, арти-
лерія, кавалерія, авіадивізії, мотодивізії, і що в
кожного з них у кишені атомна бомба...
А він стоїть і командує:
— Вперед!
Гармати стріляють, літаки гудуть, бомби рвуть-
ся, кавалерія рубає, противник — урозтіч...
Така баталія! Така баталія!
Аж сам пан не витримує й кидається в атаку:
— Гурра!
І в цю мить прокидається.
Лап! — ні тобі артилерії, ні тобі кавалерії, ні
мото, ні самольотів, — у руках у пана шмат одір-
ваної в «бою» шовкової піжами та й усе!
Привид... Марення...
А як же ж хочеться агресорам воювати!
7