Бібліотека Перця 1946 №01
Пробний виїзд
— Чому не робить 30-й кінь?
— У мене тільки 29.
— Як? Де ж подівся ще один?
— Ожеребився, каже голова.
Вислухав той, і як розсміється.
— Треба було ще торік її в газеті пробрати, те-
пер би вже двоє лошат мали, — підкинув сторож.
Прийшлося Мисочці червоніти на районній нара-
ді перед людьми і розказувати, як він одним роз-
порядженням перевернув кобилу на коня і обратно,
Сміху було на ввесь район.
3. МОТУЗЯНА ПРОБЛЕМА
Уже смеркало, як Мисочка вирушив з району
додому. Їхати було 25 кілометрів.
— За години три доїдемо? — спитав він їздо-
вого, діда Миколу.
— Якщо амуніція видержить, то так, що, ма-
буть, доїдемо. А якщо лопне...
Дорога йшла через балки і гори.
Добрались до першого крутого схилу, а старий
І каже:
— Мабуть, злазьте, Кіндрате Гавриловичу, та
трохи гальмуйте за колесо, а то, боюся, щоб на-
шильники не тріснули.
Скочив голова, учепився за спицю і не відпускав
той задній тормоз аж до долини.
Тільки сів, тільки ярок перебігли:
— Злазьте, Кіндрате Гавриловичу, бо дуже тут
під гору. А на посторонках у нас по 16 вузлів, мо-
жуть аварію дати.
Знову встає Мисочка і «штурмує» висоту за во-
зом, аж хекає.
Нарешті виїхали на широку степову рівнину. По-
бігли коні і, раптом, злякалися якоїсь купи і рво-
нули вбік. Саме тут і не витримала «амуніція».
Лопнуло два посторонки.
Що робити?
7
Подобається "Перець"?
Знімає Мисочка очкура від штанів і залатує
один.
— Розперізуйтесь і ви, — командує дідові, —
доїдемо, а там командирую в область двох чоло-
вік за вірьовками і таки розв’яжу цю мотузяну
проблему.
— Не можу, товариш голова, — каже той. —
Не можу без очкура, бо у тяжких, у ватяних. Ви
свої хоч маєте змогу піддержувати, а в мене ж у
руках віжки.
— Я приказую! — скипів Мисочка.
— Коли так, то вже хай буде по вашому. Тіль-
ки вибачайте, якщо може не по формі сидітиму
перед вами.
Доточили...
Доїхали...
На другий день сидимо ми з Мисочкою у кон-
торі, розмовляємо. Люди заходять і виходять. Не
один візьме кружку, загрюкає у порожньому відрі
і піде, не пивши.
— Мабуть, з водою у вас скрутно?
— Та ні, — каже голова, — заїдає і тормозить
вірьовка. Позичали весь час отут у баби Ганни. А
сьогодні пішов рахівник, а вона, стара печериця, не
дає.
— Пишіть, — каже по чверті трудодня за ві-
рьовку, тоді тягайте хоч і сто відер.
Тільки ото поговорили, тільки вийшов голова —
чуємо крик:
— Ой, рятуйте! Ой, нема вже нашого Мисочки!
— А що таке?
— Убитий.
— Хто вбив?
— Рубель.
І розказують люди, що як ото вийшов Мисочка
і побачив, що хлопці не можуть ув’язати гарбу з
сіном, то скомандував: «чіпляйтеся всі за рубель
ззаду і нажимайте донизу, доки вірьовка не зій-
деться», а канатик спереду гарби лопнув і рубель
злетів догори та й улупив з усього маху Мисочку
по лисині.
8
Рейтинг книжки
Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг
Copyright © 1922-2024 "Перець"