ГУМОР І САТИРА

Перець 1972 №08 Сторінка 5

/ Перець /Журнал перець / Рік 1972 / № 08 / Сторінка № 5

Перець 1972 №08 Сторінка 5. ДОБРЕ брати інтерв'ю у пенсіонерів. У них часу більше ніж досить, і вони охоче поділяться з вами і часом, і спогадами. Але брати інтерв'ю у людей, про котрих сказано, що їм спокій тільки сниться, то завдання не з легких. Становище ускладнюється ще й тим, що неспокійні творчі люди на нашу журналістську біду ще й до того всього скромні, і кожне слово з них доводиться тягнути буквально обценьками. «На жаль» (на наш журналістський жаль І), народний артист СРСР Володимир Михайлович Дальський належить саме до таких людей. Володимире Михайловичу, я хотів би розповісти нашим читачам про вас... Що ж про мене розповідати? Хто вже так дуже цікавиться моєю персоною, хай приходить у театр... Вибачте, Володимире Михайловичу, але це буде не те! Чому? А тому, що на сцені чи на екрані глядач побачить Мартина Борулю, Кряжа, Стьопочку, Шпака, ще багато чого він побачить, але Дальського, саме Володимира Михайловича Дальського він не побачить. А я хочу, щоб наш читач, а ваш глядач побачив Дальського так, як оце я вас бачу... Ви мене зараз не побачите. У мене закінчується п'ятихвилинна перерва і знову репетиція. Одну хвилиночку... Немає у мене цієї хвилиночки! Чоловіче добрий, знаєте, що ви робите? Ви мене грабуєте! Кажуть, що час це гроші. Дурниці! Час незрівнянно дорожчий за гроші. Гроші можна загубити, а можна й знайти. Час можна тільки загубити, знайти ж ніколи! Тй-богу, ви мене грабуєте! Зараз у мене репетиція, потім читання нової п’єси, потім я біжу на кіностудію... (він так і сказав «біжу», і це не фігуральне слівце, бо при всій солідності своєї статури Володимир Михайлович надзвичайно живий, енергійний, рухливий). Увечері спектакль... Дихнути ніколи... Але я твердо вирішив «пограбувати» народного артиста СРСР Дальського, і я його таки «пограбував». «Награбованим» чесно ділюсь із читачами. Перш за все, я допитався, що за репетиція, над чим працюють зараз франківці. Готуємо інсценізацію «Дон Кіхота». І ви, мабуть, гратимете Санчо Пенса? Ви надзвичайно проникливі і спостережливі, сміється Володимир Михайлович, ролі Дон Кіхота мені не доручили, ролі Дульсінеї Тобоської чомусь теж. Залишився Санчо Пенса. Уявіть собі, гратиму Санчо Панса. Початок зроблено. Я сміливішаю і вже на повну потужність «грабую» Володимира Михайловича. «Грабую» під час репетиції, коли він не зайнятий у мізансценах, «грабую» під час коротких перерв, «грабую» навіть по дорозі на кіностудію... ...Володимир Михайлович Дальський сам родом із міста Нікополя. Син криворізького гірника, солдата революції. В громадянську війну серед нагороджених орденом Бойового Червоного Прапора батько майбутнього актора Володимира Дальського був двадцять восьмим... Потім голодна і важка, але сповнена віри, надій і творчих поривань юність. Десятки випадкових, далеких від мистецтва професій... А мене цікавить, як «робився» Дальський, той Володимир Михайлович Дальський, народний артист СРСР Дальський, якого знають і люблять мільйони кіно- і театральних глядачів, МИС ТЕЦЬКІ Я ГРЛВУВЛ? Ні, морочливе це діло журналістика! Про нескромних не хочеться писати, а із скромними сама тільки морока. ... Ну, що? В кінці двадцятих років «пробився» до Харківського театру юного глядача. Грав. Запримітили мене в «Бере-зілі» (тепер…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"