ГУМОР І САТИРА

Перець 1972 №05 Сторінка 5

/ Перець /Журнал перець / Рік 1972 / № 05 / Сторінка № 5

Перець 1972 №05 Сторінка 5. ДАЛИ ПЕРЦЮ! Веселої вдачі чоловік Федір Григорович Таламай обіймав посаду завідуючого магазином Семенівського радгоспробкоопу у с. Більшовик Баришівського району на Київщині. Щоб покупцям було завжди весело, він майже щоденно підігрівав себе вином і влаштовував такі самодіяльні концерти в магазині, що туди годі було й носа поткнути. Покупці написали про це листа Перцеві. Голова Баришівського районного комітету народного контролю т. Куриленко повідомив, що Таламая Ф. Г. з роботи знято. За поздоровлення спасибі, але до десятої години і грама не продам... Овсій КРУКОВЕЦЬ Спасибі дружині ЖАРТ Сиджу за письмовим столом. Треба написати гумореску. П'ю чорну каву. Палю сигарети з фільтром. Нічого не виходить. Аркуш паперу білий, як нерозведене молоко. Дзвінок. Відчиняю двері. В кімнату, як про тяг, вривається дружина. Весела, збуджена, схви льована. Послухай-но, Петре, що зі мною було... Що було о! Приходжу, значить, у кабінет до лікаря. Він, як завжди, пропонує роздягнутися. Глянув на мене і гукає за двері: «Катю! Ідіть швидше сюди! І Павла Дем’яновича покличте! Й інших також!». Уявляєш собі, як я перелякалась! Якщо з першого погляду консиліум скликає! А коли їх у кабінеті зібралося зо п'ять чоловік він і каже: «Подивіться, яка чудова фігура в цієї жінки! За всю практику такої ще не бачив!» Во ни й почали крутити мене на всі боки, розглядати й прицмокувати язиками. Просто дивно! Невже, справді, ніколи в житті не бачили гарної фігури?! А чого ти, власне, до лікаря ходила? Та в боці щось закололо. Дурне! Пропи сав якісь там таблетки і сказав зайти за два тижні. Не стільки, каже, здоров'ям вашим поцікавитися, скільки фігурою помилуватися. Уяв ляєш?! Еге... Та то ще не кінець... Тільки-но вийшла з лікарні, йду собі тротуаром, коли раптом біля мене зупиняється «Волга». Нова. Чорна. Вису вається з віконця русява голова й питає, куди мені треба їхати. Пояснюю йому, що нікуди їхати не треба, недалеко й пройти. А ми, каже, можемо в об їзд проїхати далі буде. Бо дуже, каже, хочеться мені зблизька роздивитись ваші очі. Не думайте, каже, що я якесь нахабне приставало. Я, каже, чесно,…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"