Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1972 №15 Сторінка 3

Журнал Перець 1972 №15 Сторінка 3. М ---------------- вн вв вн вв вв вв вв ва ВВ ШШ ШШ ВВ ВВ ВВ ВВ ав гж кшкккзоииевквкяиккк нвкккхпяавяяяоав шві Я З й г І И 5 и к Н ЇЇ Й Й ІII Я * І а ’’’ р Ь II й р; І а й і І й Р; й Я В і к я н Р * ІІ І І IIІ І ІІ і г відпочи-яблунею, а Архімедові не прийняти ванну, хтозна, іще людство жило, не зна-закону земного тяжіння, алентин Семено- *- р і І І г К Й р; І№ й і з ! ? г - й В й Ч Й Р і В і й Я м Й Р ЙІ 2 I I Й « «Й г і й І ІІ Й Р І; р й Й І І їі я, Й я »- р; 2 ПРИРОДИ філософського трактату) а І І Я В В НІ І 9 чім. зов-про- Відкриття часто робляться випадково. Якби Ньютон не влігся вати під забаглося скільки б ючи:. а) б) що діється із зануреним у рідину тілом. Голова колгоспу імені Леніна Ма-ловисківського району товариш Султан на відкриття натрапив біля силосної ями. ішов до неї, кріпко вірячи в закон збереження матерії, згідно якого ота сама матерія не виникає з нічого і не зникає безслідно. А як заміряв залишки силосу, додав до них центнери, згодовані протягом зими й весни, та порівняв одержану цифру з початковою кількістю корму, то віра та в ньому вельми похитнулася. Виходило, що десять тисяч центнерів матерії у вигляді силосу безслідно зникли. За бухгалтерськими книгами вони ніби існували як об’єктивна реальність, а насправді їх немов корови язиком злизали. Але ж корови тут були ні при Про це свідчили: по-перше, їх нішній вигляд, по-друге, козяча дуктивність. У повітрі запахло науковою сенсацією. Як і годиться, товариш Султан повідомив про своє відкриття безпосередньому керівництву начальникові Маловисківського районного управління сільського господарства Григорію Сергійовичу Ружину та головному зоотехнікові Валентину Семеновичу Золотаренку. Ті ще далі в обласне управління. Там, порадившися, вирішили: з одним фактом рипатися в Академію наук не варто. Щоб спростувати закон природи, потрібен ряд фактів. Зібрати їх доручили тому ж Валентинові Семеновичу Золотаренку, головному зоотехнікові районного управління. Той заходився виправдовувати високе довір'я. За кілька днів він установив, що й у колгоспі «Пам’ять Леніна» силос також має властивість безслідно зникати. Потім Валентинові Семеновичу ледь не поталанило в колгоспі імені Ульянова. Але виявилося, що тут озима солома і запашна, мов грузинський чай, конюшина не зникли, а перетворилися з одного виду матерії в інший у гній. З цими фактами вич зайшов до Григорія Сергійовича, тобто до колеги по роботі, начальника районного управління. Той, уважно ознайомившися з ними, вдоволено посміхнувся. Добре, сказав він. Але... А раптом учені засумніваються? Раптом скажуть, що поживний корм не зникав безслідно, а його елементарно приписали ще в серпні, коли готували «міцну кормову базу». А, значить, науковим відкриттям тут і не пахне, а пахне звичайнісіньким окозамилюванням. Звісно, можуть засумніватися, але ми їх ще й іншими фактами припремо: покажемо, що в нашому Ма-ловисківському районі безслідно зникає не тільки силос. Гаразд, погодився начальник районного управління сільського господарства. Піврічний план по молоку все одно…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"