Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1972 №16 Сторінка 3

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1972 / № 16 / Сторінка № 3
Журнал Перець 1972 №16 Сторінка 3. ви- терп- сподобалася. Гірше, коли й назви не магазинам Скажу відразу: Дмитро Андрійович цікавий співрозмовник. Поговориш з ним го-дину-другу і просто-таки всіма звивинами мозку відчуваєш, як розширився твій світогляд. При цьому характерно, що Дмитро Андрійович не вчитель, не вузівський викладач і не лектор товариства «Знання». Д. А. Нарица обіймає скромну посаду директора Львівського м ясокомбінату. Але коли треба щось ясно розтлумачити, то Дмитрові Андрійовичу просто, скажу вам, рівні нема. ...Перед травневими святами м’ясокомбінат влаштував у двох центральних гастрономах Львова виставку-продаж своєї продукції. Якось уже так повелося, що на виставках завжди прагнуть показати найкраще з того, чим хто багатий. І м’ясокомбінат теж так зробив. Відвідувачі милувалися виставкою, купували експонати, дегустували, відтак бажаючі записували свої враження у спеціальну книгу. Бажаючих виявилося тридцять сім. І з них двадцять чотири висловили своє глибоке невдоволення якістю продукції. Дмитро Андрійович одразу ставить все на свої місця: Смак це, знаєте, така справа... Як то мовиться, кому попадя, а кому попова дочка. Тим більше, що кожен Івась має свій лас, а кожна Пашка свої замашки. Як бачите, влучно, образно й цілком переконливо. Бо, й справді, з тими покупцями, коли до кожного прислухатися, до дідька мороки. Приходить отакий вередун у магазин і крутить носом: йому, бач, грудинка видається зажирною, товщина шпигу його не влаштовує. Але ж, як то мовиться, на кожний чмих не наздоровкаєшся, уточнює Дмитро Андрійович. І правильно. Трохи гірше, щоправда, з товарознавцями торгів. Ці вже не просто носом крутять, а підступаються до грудинки з лінійками. І починають вимірювати товщину шпигу. Бракують продукцію. Порушення роблять! Дмитро Андрійович. Не мають вони права бракувати без представника м’ясокомбінату. грудинку и негайно заборонили продавати ту ку в пояснює шпиг у жуємо ше, інше», в тоді й план по-премії, і фонди зрозумілим. Зму-Дмитром Андрі- хіба від присутності представника грудинці потоншає? що ми можемо змінити, коли одер-від колгоспів сальних свиней біль-ніж м'ясних. Де маємо сало дівати? Якщо, кажу, на комбінаті бракує потрібної сировини для виробництва повноцінної грудинки, то варто, вочевидь, робити щось інше. Еге, поблажливо передражнює мене Дмитро Андрійович, А як же бути з асортиментом? Він же нас не витанцюється! А летить, і прогресивка, і стимулювання... І мені знову все стає шений і тут погодитися з йовичем: нічого з тим покупцем не станеться, коли він, заради таких святих речей, як план і прогресивка, заплатить разок-другий за грудинку, а одержить натомість «саму салу». Тим більше, що від сала ще ніхто не вмирав. Правда, в місті Бориславі санітарні карі якось було перелякалися наробили. Завітали ЛІ-й сполоху магазин, нюхнули тут же поробили аналізи. І грудин- усіх магазинах. От бачите, як вони роблять, Дмитро Андрійович. Як то сам не гам, і другому не дам. І апе-мовить- лює ся, і Одне слово, понад півтори тонни грудинки та корейки поїхало з Борислава до Львова, на комбінат. Дізнавшись про це, комісія державної інспекції по якості товарів кинулася перевіряти й встановила, що в…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"