Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1972 №12 Сторінка 5

Перець 1972 №12 Сторінка 5. т. Смольникова, щоб теж замінили цю пов- ноцінну хай той продукцію майбутній напівфабрикатами. Не- стіл вишлють розібра- ним, а не клепають його сяк-так. Це ви мо- жете зробити й самі. Та ще й краще. Го- ловне, аби на всіх необхідних рабриці не забули додати для стола деталей. Скажі- мо, чотирьох ніжок. Але чи не до найприємніших домашніх занять можна віднести складання дитячих меблів. Особливо нянська мебльова тих, які випускає Оти- абрика на Івано-Фран- ківщині. Тут усе гаразд: є у стільців і ніжки, і сидіння, і обручики. Але все одно до- (РАЦП Р О П 03 И Ц І Я) водиться згадувати їх творців тими словами, які в громадських місцях вживати заборонено. Бо ті стільці роблять, либонь, діто- ненависники, а може, ті, які ще не мали ді- тей, як і любові до виготовлення дитячих До автобуса залишилося не більше години. «Що за такий час можна зробити? міркував я. До їдальні далеко, у ресторан довго». Помчав до магазину під простою, без ідилії назвою «Кулінарія». Глянув на прилавок очам любо: яких тут тільки напівфабрикатів нема?! І голубці, І вареники, і біфштекси, і шніцелі, фарш м'ясний, фарш рибний. Словом, бери, загортай ті напівфабрикати у целофан, неси додому, кидай в окріп чи смаж на сковорідці. Що вже тобі там до душі, до смаку. Зручно, вигідно і швидко. Сам приготував, сам себе вилаяв (якщо вийшло не так), а після цього лягай спати чи йди у двір і пострілюй собі на здоров'ячко (сила є!) із сусідами у «козла». А як ні розвивай свій інтелект читай періодику, дивись телевізор, відгадуй кросворди. Я ж від'їжджав у відрядження. Шлунок був повний, кишеня теж. Кишеня була напхана листами трудящих. Одні в тих листах хвалилися, що придбали кушетку, інші що кухонного стола. Гадали, що стіл той їм служитиме для того, для чого й служать столи. А він виявився чудовим посібником у справі виховання дисципліни у дітей дошкільного і шкільного віку. Ану не підходь до стола, гукає щасливий власник покупки синові. Ти бачиш, які тут цвяхи стирчать? Або: Не лазь коло столу, бо покалічишся. Та й штани, між іншим, на шмаття переведеш. Бачиш, які задирки. А тоді вже, як дітей отак поповиховува-ли, можна й душу відвести. Тільки щоб діти не чули. Не педагогічно. А щоб отим бракоробам... І т. д. і т. п. Такими побажаннями деяким мебльовикам і рясніють листи. Читаєш їх, і тягне тебе на глибокі роздуми: «За що ж ото так наших мебльовиків клянуть? Чому паперу на ті листи про них часом більше йде, ніж мішки, насипати туди стружки чи накидати вати (чим уже там набиваються харківські дивани), і за призначенням транспортувати. По-перше, це зручно, по-друге, швидко, а по-третє, ніхто не дорікне браком. Словом, чому б не взятися за напівфабрикати? Покупець придбає собі такий диван-па-кет (артикул можна трохи змінити: додати якусь літеру чи відняти цифру) і з богом, як кажуть, Парасю, поки люди трапляються. Розпакували дома (в післяурочний час, звичайно) такий пакет-кухню чи «Гарнітур спальний» і спокійнісінько на очах своїх домочадців оволодівайте суміжною професією. Окрім цього, з точки зору медицини така фізична праця цікава й тим, що не вкорочує віку, а, навпаки, гарантує молодість, довголіття і надає обличчю життєрадісного кольору, якого нема, наприклад, на виробах чугуївського мебльового комбінату. Директор цього…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"