Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1972 №10 Сторінка 13

(Комікси, Коротко кажучи)
Перець 1972 №10 Сторінка 13 - Комікси, Коротко кажучи. Мал. А. ВАСИЛЕНКА і Л . «і в-заЗи ’г Соло НА ТРУБ, об' ммайямпм 5 і- г8 7іИМАй бандюг ' у відпуск Я- Д -п гагг ПРИХИЛЬНИК ІВ Вашого таланту Благаємо: №ро тєнький виступ За Пристойний' г НОрАр. Г Срус ' КОРОТКО КАЖУЧИ НЕ МАЄ РАЦІЇ... Ще в листопаді 1969 року Чернігівський районний «Міжколгоспбуд» спорудив нам кормоцех. Здали його з багатьма недоробками. Головна з них відсутність вентиляції. Голова Чернігівського райвиконкому т. Буренок П. М. уже не раз зобов’язував головного інженера райміжколгоспбуду т. Фоміна ліквідувати недоробки, але розпоряджень тих ніхто не виконує. Кормоцех, в який колгосп вклав 50.000 крб. не діє. (З листа голови колгоспу «Перше травня» Чернігівського району Чернігівської області Г. І. Козлова). Хто каже, що немає вентиляції, Той, далебі, не має й краплі рації. Вона ж, погляньте, видимо-невидимо Із каси грошей у колгоспі видула. П7 ЙДАВНИ ТВД ИЄ- ЗНАЮ НЕ ВІЙ, ВІТРЕ! Як тільки почнеться дощ чи вітер, в нашому радгоспі зникає електрика, що приводить до зупинки механізмів на фермі та в ремонтній майстерні. Простоює пилорама, столярний цех. Це продовжується вже кілька років, а директор районної електромережі т. Маслов В. Ф. нічого не робить, щоб зарадити справі. (З листа головного економіста радгоспу «Яркий» Джанкой-ського району Кримської області М. Хоботні та головного зоотехніка т. Володіна). Не йди, не йди, дощику, Не течи, вода. Не вій, не вій, вітре, Бо буде біда. Краще вій без упину В. Ф. Маслову у спину Хай скоріше іде Та в нас лад наведе. К. ЮР. Не буду критися, щось я останнім часом стала дуже дріб’язковою. Принаймні, так вважають працівники Володими-рівського сільського споживчого товариства Томаківського району Дніпропетровської області. І вони, мабуть, мають рацію. Бо й справді, замість того, щоб дякувати їм за те, що мені доставили додому меблевий гарнітур, я раптом нетактовно зауважила, що у ньому невистачає ручок, скла і підпо-рок для полиць. Ну, звичайно, я розумію, що це справжні дрібниці, але, по- віриш, Перче, без них той гарнітур мені чомусь зразу ж здався якимсь дивним і недоладним. Уже більше року минуло, а все до нього звикнути не можу. Все ходжу до завторга споживчого товариства т. Кирея і морочу йому голову отими дрібницями. Ходжу й думаю: а може, даремно я забираю у ділової…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"