ГУМОР І САТИРА

Перець 1973 №17 Сторінка 7

(Усмішки)

/ Перець /Журнал перець / Рік 1973 / № 17 / Сторінка № 7

Перець 1973 №17 Сторінка 7 - Усмішки. МХИ БУТМ ДОБРИМ Ось вам зразок несправедливості: в листі до редакції директора Бучманського торфобрикетного заводу Марка Олександровича Руд ницького обізвали черствою людиною. А всім же відомо, що в Олевському районі немає добрішого чоловіка, ніж він. Це вам охоче підтвердять, зокрема, громадяни Ходаковський і Захарчук. В недалекому минулому перший очолював професійно-пожежну частину (ППЧ) № 24, другий був його заступником. Обоє вважа лися людьми ініціативними і лише обставини змушували їх жити на саму зарплату: очолюване М. О. Рудницьким підприємство, якщо й горіло, то тільки з огляду на план Тому сподіватися на якісь там матеріальні стимули за відвагу на пожежі не доводилося. Збагнувши це, колеги почали самостимулюватися Робилося це дуже просто: то Ходаковський брав на заводі торфобрикет (ніби для опалення приміщень пожежної частини), то оформляли документи на придбання запасних частин для розбитого на п’яну руку спецавтомобіля, а отоварювали їх тим же брикетом. Брали по собівартості і за державний рахунок Реалізовували трохи дорожче і різницю клали у власні кишені. 80 тонн палива у та кий спосіб загнали Цс немало, але для ситої старості недостатньо. А Марко Олек сандрович, як чуйний директор, не міг допустити, щоб його підлег-лі терпіли в чомусь нестаток. Тому, проявивши чуйність раз, директор не забарився проявити її і вдруге. Він зарахував Захарчука трактористом на заводський пожежний трактор. Ходаковському за пропонував посаду сторожа. Робота була неважка, двічі на місяць розписатися у відомості на зарплату Одначе Микола Олександре вич Ходаковський дбав про свій авторитет керівника (хай і неве ликого) і не міг дозволити собі опуститися до того, щоб стати (хай і фіктивно) сторожем. Тому на цю посаду зарахували його сина десятикласника місцевої середньої школи Втретє Марко Олександрович продемонстрував свою душевну доброту тоді, коли обидва професіональні пожежники погоріли і їх витурили з ППЧ № 24 Щоправда, не відразу продемонстрував, а перечекав трохи: боявся, що візьмуться й за нього. А на таку увагу до власної персони директор міг сміливо розраховувати: адже не законні операції здійснювалися з його благословення. Одначе в районній прокуратурі вирішили, що ставити підписи на фіктивних документах ще не означає співучасті, і за Марка Олександровича не взялися Відпустили з богом і Ходаковського із Захарчуком виявилося, що вони вкрали на кілька карбованців менше тієї суми, за яку можна посадити за грати (незаконне одержання зарплати за гріх не вважали). Відчувши, що й далі можна безкарно проявляти чуйність, Марко Олександрович знову узяв обох потерпілих під свою чуйну опіку Ходаковського послав на керівну посаду в автопарк, Захарчука на сировинну базу. Отак-то! І після цього в декого язик повертається. Шо-о? Кажете, мало фактів, щоб робити висновок? Ще факти потрібні? Будь ласка. Ганни Іванівни Шиш ви, звичайно, не знаєте. Але в Бучманах ця особа всім відома, хоча привітатися з нею далеко не кожен житель селища за честь вважає. Мала завідуюча садком очі зави дющі, а руки загребущі 3 такими даними важко біля діток бути і нічого не вкрасти. Спочатку Ганна Іванівна Шиш за їх рахунок сама харчувалася. Потім стала годувати сім’ю Нарешті почала відкладати на чорний день. Закуповувала свиней для дитячого садка, але не обліковувала їх. Потім оформляла на них нові акти, проставляючи вигадані прізвища і т д. Потім почала тягти додому простирадла, підодіяльники, матерію для штор, словом, усе, що під руку потрапляло. На чорний день все пригодиться. Тільки даремно боялася вона…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"