Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1973 №15 Сторінка 11

(Гуморески)
Перець 1973 №15 Сторінка 11 - Гуморески. ІІ№ гАГЕМ Дали перцю! Аркадію Семеновичу Клебану незмінно щастило. Працюючи головним інженером Новоград-Волинського заводу сільськогосподарських машин, він часто їздив до Києва, і кожного разу знаходив і клав у свій гаманець гроші. Гроші ніби й невеликі, але за рік набігало до півтори сотні крб. Розгадка такого везіння проста. Ту-8и й назад головний інженер їздив служ-овою машиною, а звітував як за поїздки у рейсових автобусах. Про це розповідалося в замітці «Сущі дрібниці» («Перець» № 7 за 1973 рік). Голова Житомирського обласного комітету народного контролю т. Луговий повідомив редакцію, що за допущені недоліки в роботі і зловживання службовим становищем Клебана А. С. з посади головного інженера заводу увільнено. Бюро Новоград-Волинського РК КП України оголосило йому догану. ГУМОРЕСКА Виступав я недавно в одному селі. Оприділили мене на постій до Улити Пухівки, а простіше до баби Лити. Ласкаво просимо до господи! привітала мене жвава, як на свої роки, бабуся. У світлиці був накритий стіл. За знайомство по крапельці не гріх! і господиня поставила на стіл чудернацьку пляшку. Віскі? зачудувався я. Еге ж, шотландський самогон. Це для вас, поскільки зі столиці, хоч своє зілля, їй-бо, краще! Щастя вашій хаті! Будьмо! Та до крапелиночки, щоб очі не западали! Гм... Вибачте, але звідки у вас «Байт хорз»? А, «Біла кобила»! Подарунок дипломатичний... А вам у правлінні хіба не розповідали? Ні... Ну й слава богу! Бо набалакають лишнього, а я, між іншим, на парниках передова! Разом із кумою Мотрею... Гарне віскі! знічев’я похвалив я. Отакої! засміялася баба Лита. Бачу, цікавить вас ця закордонна цяцька. Та ви їжте, поправляйте своє городське здоров'я, а я вам усю історію переловім, як на духу. Отож раніше, ніде правди діти я не в колгоспі, а по базарах ударницею була. Огірочки у нас з діда-пра-діда знамениті, мабуть не всенькому світі найраніші. і зважайте не гід- ропонт якийсь а справжнісінькі диво матінки-землі. Зберемо ми, було. з кумою Мотрею наш гірки, на аероплан і на північ летимо мов янголята. Людям вітаміни нам у сім'ю копійка. Отак якось і Мурманська дісталися. Базарюємо добре діло йде, як брехня по селу. Коли один шменд-рик щоб йому жаба цицьки дала, і напоумив: мотайте, мовляв, стару-шенції на острів Шпіцберген по навігації там вас нашенські шахтарі озолотять .. Помізкували з Мотрею діло! На квитки гроші тринькати нема дурних’ Як звечоріло пролізли а порт. Пароходів до біса. Вибрали якесь задрипане кориго, щоб не дорого сторгуватися. Бачимо, біля драбу матросик хилитається, та вже такий темний, як ніч! Кума йому «На Шпіцберген, каже, встроїш?» четвертаком манить. Той хоч пика не в яже, зрадів белькоче Чого розкричалися? У чортів на свічки обміняєте, вони вчора одержали на базі. Ієсть. ієсть! Та що з ним балакати’ ріже* кума, а вона бідова. Запрягай! Помочі з того матросика…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"