Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1973 №14 Сторінка 3

Журнал Перець 1973 №14 Сторінка 3. Хоч і неодноразово вже вказувалося, що фейлетоністам годилося б трошечки й перепочити од банної тематики (див., наприклад, фейлетон «Позбавте нас цього сюжету» у № 10 «Перця» за цей рік), але видно, що зовсім спекатися її нам, горопашним, поки що так легко не вдасться. То з одного, то з іншого населеного пункту, нема-нема, та й прилетить лист зі стереотипним житейським запитанням: де нам помитися? Щоб прояснити нарешті цю одвічну проблему, ми попросили декого з наших читачів розповісти, хто з них і як по трудах праведних обмиває своє бренне тіло від пилу буденності. Поділитися, так би мовити, особистим досвідом. Відповіді не забарилися. Але чогось такого самобутнього ми у тих відповідях не знайшли. Ну, от, приміром, начальник Черкаського обласного управління хлібопродуктів т. Ляхович і головний інженер цього управління т. Липовецький відповіли нам, що віддають перевагу звичайнісінькій домашній ванні, де, як водиться, є гаряча й холодна вода, а також поролонова губка, мило, шампунь і таке інше туалетне причандалля... Ну, кого здивуєш тепер поролоновою губкою або шампунем? Та й домашні ванни стали тепер, так би мовити, невід’ємною частиною побуту мільйонів і мільйонів мешканців окремих комунальних квартир. Але поки що звичайно, тимчасово існують і старі квартири. Без ванних кімнат. Як, наприклад, у містечку Кам’янці на тій же Черкащині. І тут доводиться віддавати перевагу міській лазні, де також є гаряча й холодна вода, лише з тією, правда, різницею, що біжить вона з кранів не завжди одночасно, а найчастіше в суворій. черговості: спочатку майже окріп, а потім майже лід. Або навпаки: спочатку не стає гарячої води, а потім і взагалі ніякої. А натомість по водопровідних трубах, бува, тече електричний струм, боляче стукаючи всіх, хто посміє доторкнутися до спорожнілого крана... Але при чому тут, запитаєте, товариші Ляхович і Липовецький зі своїми персональними ваннами? Яке відношення мають вони до отієї кам’янської лазні з різко вираженим континентальним кліматом? Абсолютно ніякого. За ту лазню голова боліти повинна директорові міського комбінату побутового обслуговування Л. Л. Дем’яненкові. А товариші Ляхович і Липовецький мають відношення до другої, значно краще обладнаної кам’янської лазні, що стоїть на території підопічного їм хлібоприймального пункту. Ця гігієнічна точка у свій час непогано виручала не тільки працівників пункту, а й інших жителів містечка аж поки у свердловині, що постачала ту лазню, не стало води. І тепер щороку товариші Ляхович і Липовецький дають кам’янським хлібозаготовачам цілком офіційний, скріплений підписами і печаткою дозвіл спорудити новий колодязь і кошти для цього взяти з фонду розвитку підприємства. Надсилають цей офіційний папір у Кам’янку, а потім неофіційно знімають ті кошти на інші потреби. Лазня тим часом, правда, не гуляє: у її пе-редбаннику влаштовано більярдну. І це, звичайно, правильно, по-господарському, бо чого ж пустувати такому прекрасному, так…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"