ГУМОР І САТИРА

Перець 1973 №05 Сторінка 11

(Гуморески, Байки)

/ Перець /Журнал перець / Рік 1973 / № 05 / Сторінка № 11

Перець 1973 №05 Сторінка 11 - Гуморески, Байки. Я*» ІМіИЗЯІШ Ну, от що, дорогенький ти мій, сказав мені, виблискуючи золотозубою усмішкою, наш редактор газети, будемо вирощувати з тебе фейлетоніста. Нехай на Остапа Вишню ми з тобою і не потягнемо, але хоч Пантелеймон Корягін у нашій газеті свій буде. Все необхідне для цього в тебе є: молодий ти, по здоров'ю, можна сказати, перший розряд маєш. Це головне. До того ж і хватка в тебе є, і критичний погляд на речі маєш. Та й чуття гумору наче не позбавлений, хоч це, до речі, й не обов’язково... Я роззявив було рота, але редактор, узявши мене за лікоть, рішуче повів до дверей і, делікатно виштовхуючи з кабінету, сказав: Ну, от ми усе обговорили. Про все и домовились. Готуй перший фейлетон! ...Через десять днів я приніс фейлетон. Ішлося в ньому про заводського майстра, який у день зарплати вимагав з молодих робітників могоричі. Редактор уважно прочитав, кілька разів усміхнувся, здивовано похитуючи головою, відтак сказав: А що?! Для першого разу дуже навіть непогано! Уїдливо! Гостро і дотепної Хоч останнє, до речі, й не обов’язково... Але ось про що я собі думаю, дорогенький ти мій! Користь він принесе чи шкоду? Ні, ні! Я нічого не стверджую. Я просто раджу тобі самому глянути на свій фейлетон саме з цього боку й помізкувати, чи користь він принесе нашій загальній справі, чи шкоду. Ото поглянь, а потім ми вже й рішення приймемо... Ось так, дорогенький ти мій, ми все й обговорили, про все й домовилися, закінчив він, виблискуючи рівнесеньким рядом золотих зубів Цілу ніч я розглядав фейлетон з усіх боків, намагаючись угадати, чи користь він принесе, чи шкоду нашій загальній справі. З одного боку, наче, безумовно, принесе користь: зло буде виставлено на загальне осміювання, хабарник майстер, безумовно, буде покараний, інші не стануть робити подібного. Та от, з другого боку, що саме можуть подумати після цього про наших заводських майстрів. І чи не побояться нинішні десятикласники йти на заводи, дізнавшись, що там подекуди ще трапляються такі майстри. Тут уже буде явна шкода. Змучивши себе дощенту, я до ранку так і не дійшов певного висновку. А тому повідомив редактора, що напишу інший фейлетон. І я написав про чайну в одному райцентрі, де під час обідньої перерви в маленькому залі всі офіціантки обслуговували районних керівників та приїжджих представників, а в той час численні відвідувачі основного, великого залу ніяк не могли пообідати. Цього разу редактор, закінчивши читати, голосно розреготався. Молодець! Здорово ти їх розстьобав! Це ж треба докотитися до такого! Тільки от про що я думаю, дорогенький ти мій: чи типово це, чи розповсюджено, чи взагалі характерно це для нашого громадського харчування?! Ні, звичайно, зауважив я. можна сказати, не лише винятковий, віть у наш час просто дикий. Тому я рішив про це написати. Це, зрозуміло, правильно. Але, шого боку, якщо це факт винятковий, не характерний, то чи варто виступати?! Я нічого не стверджую, я просто раджу тобі Факт, й ви- самому помислити над цим... Ось так ми й обговорили усе, ми й домовились, завершив він, виставляючи напоказ свої золоті зуби. У наступному фейлетоні мова йшла про бракоробів, які випускали мопеди, що мали один, правда, але досить істотний недолік: на них не можна було їздити. Редактор не приховував свого захоплення. Ах, який же ти молодець! Ну, просто ростеш на очах! Ні, ми, безумовно, виростимо з тебе фейлетоніста. Тепер уже явище, прямо скажемо, характерне, а не якесь там виняткове, як ото випадок у чайній. Тільки ось що, дорогенький ти…

Гуморески Байки

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"