Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1973 №23 Сторінка 13

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1973 / № 23 / Сторінка № 13
Журнал Перець 1973 №23 Сторінка 13. ЗАКОН ПОРОДИ У селі Заїченцях Зіньківського району на Полтавщині при загадкових обставинах і всупереч усім законам природи зник ставок. Того дня в Заїченцях не було землетрусу, на ставку не гуляв шторм і водяні смерчі не здіймались до неба. Якихось інших завихрень, що спричинилися б до зникнення сільської водойми, у природі також не спостерігалось. Навпаки, як пишуть у романах, стояла цілком .погожа днина. Ри ба усякі там карасі і короп-чаки мирно блукали по дну ставка, шукаючи, природно, де глибше. Двоє браконьєрів, інженер Опішнянського відділення «Сільгосптехніки» І. Гриценко та викладач автосправи з опішнян-ської школи О. Козацький блукали понад ставком і, у повній відповідності із законами своєї браконьєрської породи, шукали, де риба. Не виключено, що в цей час рибінспекція шукала, де бра коньєри, але в іншому місці. А що людей якраз поблизу не було, бо всі працювали в полі, то браконьєри почували себе у цілковитій безпеці. - Ет, сказав один, хіба тут що зловиш, як води багато, а риби мало? Вірно, підхопив другий, от коли б навпаки: щоб риби багато, а води мало... Або щоб води і зовсім не було, а сама риба, мрійно докінчив перший. А тепер нехай інші браконьєри, ті, що сітками воду переціджують, позеленіють від заздрощів! їм довіку не утнути того, що утнули Гриценко з Козацьким. Вони зробили так, що води у ставку й справді не стало, а залишилася сама риба: спустили ставок. Таким чином, усі питання, пов’язані з проблемою місцезнаходження риби, відпали. Ось вона, тріпонеться на грузькому дні. Бери її, беззахисну, голими руками... І почалась незвичайна риболовля. Браконьєри кинулися хапати рибу. Набили нею торби, мішки, кишені і навіть пазухи. Аж упрі ли, поспішаючи та боячись, щоб хто не наскочив. Даремно боялися. Начальник Полтавської обласної інспекції по охороні природи В. Каплун, коли дізнався про цю подію, то й бровою не повів. Наказав відіслати скаргу трудящих про знищення ставка та риби до Зіньківського райвиконкому і тим обмежився. Отож є надія, що браконьєри будуть дуже суворо покарані: не минути їм громадського осуду або, чого доброго, ще й п’ятірки штрафу. І підуть вони, щоб повернути збитки, шукати ще нерозгачених ставків. І діятимуть цього разу вже без душевного трепету, не поспішаючи. Щоб не упріти. В. КОВАЛЬ. Від ради клубу губителів природи: Враховуючи заслуги Гриценка і Козацького…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"