Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1973 №23 Сторінка 4

(Гуморески)
/ Журнал Перець /Архів / Рік 1973 / № 23 / Сторінка № 4
Журнал Перець 1973 №23 Сторінка 4 - Гуморески. Мал. А. АРУТЮНЯНЦА З II111111 11111111111111111111111111111111111II1111 ХРОНІКА НОВИН ЦІКАВА СТАТИСТИКА Усе своє свідоме життя Микола Граченко ходить у черевиках фабрики «Черевик», на якій сам же працює. Якби зношені ним за цей час черевики поставити вряд, вони б чотири рази оперезали Землю по екватору. ІЗ ЗАПИСНОЇ КНИЖКИ мисливця У тихому болоті чорти водяться. НОВИНИ ТОРГІВЛІ Молодий працівник прилавка М. Досужко зробив оригінальний розрахунок. Він довів, що якби всі продавці їх магазину знаходились одночасно на своїх робочих місцях, то площу торговельних залів довелося б збільшити у два-три рази. ЦІКАВЕ ПОРУЧ Продавець з продмагу № 23 В. Клочан із цікавістю вислуха* ла повідомлення ревізора Ги-ренка про те, що кілограмова гиря, якою вона користувалась, важите усього 980 грамів. Треба й міру знати, сказав їй ревізор. Чергові хронікери Г, КОСТОВЕЦЬКИЙ. О. ПОПОВ, А ти знаєш я, здається, вже починаю розуміти зміст цього розпису... -а її 11111111111111111111111111111111111111111111 Він переступив поріг мого кабінету. Зіщурився: Здоров! Не впізнаєш? Чого. Впізнаю. Петро. Здоров! Сідай. Оце приїхав... А ти зажирів... Я поглянув знизу доверху на Петра. На його надутий живіт, обвисле підборіддя. Тоді повів рукою по своїх ребрах. Сказав: Жартуй, жартуй. Які тут жарти. Ти у столиці. Маєш окремий кабінет. А твій колишній однокласник Петро Зубець на низах. Скрізь потрібні руки. Кожна робота почесна, якщо вона чесна. чому ти не залишився в селі? Як чому? Закінчив школу. Інститут. Послали сюди, тут і працюю. Заливай, заливай. Десь мав добру руку. Ось чому я не добився до Києва? Чого я не маю окремого кабінету? А ти що, розумніший за мене? Що, ти маєш ліпшу голову? Так же алгебру списував, як і я... А тепер ось зажирів... Забув своїх... Мені стало ніяково. Я сказав: Хто ж винен, що ти кинув дев'ятий клас і почав парубкувати. Я закінчив десятирічку вечірню, поправив Петро. У нас кожен може добитися того, чого бажає, продовжував я. От я за тим до тебе й прийшов, зрадів Петро. Я бажаю працювати в Києві. Але ж... Що «але ж»? Ти можеш, а я не можу? Якщо ти добрий земляк, якщо ти не зажирів... То допоможеш... Я потер долонею лоба. Ким ти можеш…
 Гуморески

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"