Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1973 №23 Сторінка 3

Перець 1973 №23 Сторінка 3. Мал, И. КОГАНА Без слів. 1. Таємниця порожньої палати Директор елітно-насінницького дослідного господарства «Шлях до комунізму» товариш Когут одержав пільгову профспілкову путівку і вирушив до Кисловодська. Того ж дня стало відомо, що директор товариш Когут лежить у Котовській районній лікарні і дихає на ладан. Група доброхотів тут же спакувала передачу і, незважаючи на складні погодні умови, подалася з Новоселівки у Котовськ. Біля приймального покою доброхотів перестрів головний лікар товариш Жуковський і скорботно повідомив, що, оскільки директор знаходиться у дуже важкому стані, доступ до нього заборонено. І все ж один із відвідувачів людина великої душі і доброго серця вирішив хоч краєчком ока глянути на свого директора. Коли головний лікар, скрушно розвівши руками, зник за дверима покою, людина великої душі здерлася на вікно й зазирнула до палати, де, як сказав товариш Жуковський, лежав Михайло Михайлович Когут. У палаті нікого не було. Запахло таємницею. Пахло двадцять чотири дні, аж. поки директор товариш Когут не з’явився у Новоселівці й не розтлумачив популярно, що нічого особливого не сталося: просто в той час, як його тіло перебувало у Кисловодську, дух знаходився у лікарні. Яким чином директорові пощастило відокремити дух од тіла, товариш Когут не пояснив, але на підтвердження пред'явив бухгалтерії та робітничому комітетові профспілки лікарняний бюлетень № 082587, виданий головлікарем Жуковським. Бюлетень свідчив, що дух директора Когута дійсно перебував протягом двадцяти чотирьох днів на стаціонарному лікуванні в Котовську «з дотриманням постільного режиму». У зв'язку з цим Михайло Михайлович бажав одержати для підтримання у своєму тілі здорового духу якусь дещицю близько чотирьохсот карбованців. Потрібна була суща дрібниця підпис голови робіткому. 2. Три удари в спину Але тут директора Когута чекав підступний удар у спину. Голова робітничого комітету Галина Петрівна Охапкіна раптом заявила, що законом не передбачене матеріальне забезпечення духа навіть такого високопоставленого, як дух директора, і вивела на лікарняному листкові: «Оплаті не підлягає». Директор Когут не стерпів цього нахабства і негайно висловив Охапкіній усе, що вій думав про неї та про її жорстокий вчинок. Тоді голова робіткому завдала директорові другого удару: написала заяву про те, що М. М. Когут, використавши своє службове становище та знайомство з головним лікарем Жуковським, дістав фіктивний лікарняний -листок, а коли одер- жати гроші не вдалося, став принижувати її гідність, і вручила цю заяву секретареві парткому І. Т. Трачукові. Іван Тимофійович почитав і образився. За директора. Чи то секретар парткому свято вірив у можливість самостійного існування Когутового духа, чи ще щось, але він твердо вирішив не давати директора на поталу різним критиканам. А вирішивши, хутко сховав заяву подалі у стіл (де вона, до речі, й валяється вже більш…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"