Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1973 №22 Сторінка 13

(Друже Перче)
Перець 1973 №22 Сторінка 13 - Друже Перче. Сергій ВОСКРЕКАСЕНКО СКОРОСПІЛІ ПОРОСЯТА В завсвинофермою чаклунська хватка (Властива, правда, не йому одному): Виписує собі по вісім кілограмів поросятка, Вони ж нарощують по тридцять Поки везе він їх додому... СОБІ НА УМІ Еластична вдача в цього кума Посмішка не злазить і на мить з лиця. Він не скаже вам того, що дума, Зробить теж не те, що обіця. Командування взяв на себе сивий військовий із шрамом на підборідді. Товариші! Згуртуймо ряди! Іще! мужньо кричав він рішучим голосом. Вже недовго... Тримайтесь, слабко долинуло з другого кінця. Ось, передайте дружині, скажіть, що... слів не стало чути. Боже милий, подумав я, ще один! У голові наморочилось, Із кожною секундою дихати ста- вистояли... ЕТЮД вело все важче й важче. Кільце звужувалось. Навколо мене. Навколо кожного з нас. Чоловік у капелюсі стогнав і підтримував немолоду жінку. Хтось конвульсійно шарпонув мене за рукав. Військовий почав хапати ротом повітря. Благаю, долинуло знизу, хоч на голову не наступайте. Стиснуло ще більше груди. Відчув, що втрачаю свідомість, і раптом у вагоні посвіт лішало, в динаміках почувся довгожданий голос: - Станція «Хрещатик», наступна станція «Університет». Мене винесло з вагона й потягло далі, на ескалатор. Двадцять п'ять на дев’яту ранку. Година пік була в зеніті... Ярослав СТЕЛЬМАХ. м. Київ. НУТРО ВИДАЄ Він «людям себе не таким подає, Яким він насправді є. Його з головою нутро видає. ЛИСЯЧА ГОСТИННІСТЬ байка Про Лиску слава у гаю ходила: Собі на корм капусти насадила. «Я, каже, зовсім не із хижаків І теж ненавиджу вовків...» Бува ж таке: у вигадки оці Повірили зайці... Тож нині Лиска просить: «Куцохвості, По одному заходьте в гості!» Петро ГРИШКО. с. Заводи Конотопського району Сумської області. СЮРПРИЗ Цукерка зовні мов картинка. Всередині ж сюрприз у ній: Якась небачена начинка. Хто здогадавсь, кажіть мерщій? Тобі там, у Києві, ближче, ніж нам, до плануючих органів. Так от, будь ласка, спитай у них, що нам діяти з кіньми-дармоїдами. Тільки ж не подумай, що коні працювати не хочуть. Ні. Гріх було б їм таке закинути. Коні працювати не можуть, бо нічим їх підкувати. Ні в нашій області, ні в сусідніх ніде у продажі не видно кінських підків, вухналів. Невже люди, які планують виробництво таких товарі , вважають, що кінь уже оджив свій вік? Ні. Кінь живе. І працює. І багато У квітні цього року я принесла в Ко-ростишівський універмаг «Ювілейний» на обмін туфлі, підошва відскочила тільки.но я їх узула. Працівники прилавка, поспівчували мені, дали довідку і порадили: Відправте це добро Ворошиловград-ській взуттєвій фабриці № 8. То їх продукція, хай вони і обміняють її. Відправила. А невдовзі одержала з фабрики ті ж браковані туфлі, але вже з новою довідкою, яка засвідчувала, що…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"