ГУМОР І САТИРА

Перець 1973 №03 Сторінка 7

/ Перець /Журнал перець / Рік 1973 / № 03 / Сторінка № 7

Перець 1973 №03 Сторінка 7. НАЙ ’ГО КАЧКА КОПНЕ, або ЗАЙЦІ МИМОВОЛІ У Івано-Франківську тепер кажуть так: побільшало «зайців», зменшилася виручка. Біоі рафія цього афоризму така. Ось уже кілька місяців, як по місту почали ходити автобуси без кондуктора, і, уявіть собі, без... каси. Тобто в самому автобусі ані талончиків, ані квитків не придбаєте. Але компостери є. І якщо ви приїжджі, не знаєте тутешніх порядків, то можете потрапити в історію. Вас, як зайця (автобусного), можуть оштрафувати, а можуть сфотографувати і фото вивісити під рубрикою «Ті, що попалися». Нещодавно, як розповідав мені один знайомий гуцул, трапилася і з ним халепа. Спустився він із гір до Івано Франків-ська. Заходить у автобус. Передає гроші на квиток, а йому й кажуть: Тут квитків і талончиків не продають. Перепрошую, а де? питається. Ідіть до будки*, радять пасажири. То, прошу вас, насмішка! ледь не вирвалося в нього. Коли раптом чує, як один пасажир до іншого гукає: Вуйку Василю, у вас часом немає зайвого талончика? Бо знаєте, зараз усі на обіді. Нема де купити. Бігме нема. Один тільки був. Значить, доведеться мені злазити та пішки іти. То чого? їдьте. Мо’ й проскочите «зайцем». А ні заплатите штраф, та й будете вважати, що їхали в таксі. Та най То качка копне! Я уже тих штрафів наплатився! Казали, ще раз попадешся, то сфотої рафуємо. Ліпше пішки... Вийшов чоловік. За ним вискочив із автобуса і мій знайомий гуцул. Підійшов він до однієї «будки», а вона й справді на обід зачинена. Тільки з вітрини до нього гарно видрукувана табличка наче посміхається: «Тут ви можете придбати талончики на проїзд в автобусі». Пошкріб гуцул потилицю і до галантерейного магазину. А там те ж саме перерва. Він у аптеку, він у радіомага-зин. Скрізь у цей час одні й ті ж таблички «Перерва на обід». Автобуси ж тим часом ідуть та йдуть. Не один за одним. * «Будками» в Івано Франківську називають кіоски: аптекар ські. «Союздруку» і т. п. але, трапляється, навіть не порушуючи графіка. Мчать і з пасажирами, і порожні тепер план не хвилює водія. Летить мій знайомий у «Космос». Прилітає, а там черга. Не за талончиками за квитками. На кінокартину. Куди без черги?! То я, перепрошую, за талончиками на автобус. Тут, вуйку, не продаються... Як то так?! Написано ж, що продаються скрізь... Ніколи, вуйку, зараз сеанс почнеться. А…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"