Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1973 №21 Сторінка 5

(Гуморески)
/ Перець /Журнал перець / Рік 1973 / № 21 / Сторінка № 5
Перець 1973 №21 Сторінка 5 - Гуморески. Того вечора, як і щодня, з метою дальшого загартування свого тридцятирічного організму, я, попередньо перекинувшись із дружиною кількома задушевними фразами, поспішив до Басівкутського озера. Після спринтерського запливу шкіра на мені горіла, як після гірчичників. З радісним повискуванням я поспішив на берег, щоб швидше ускочити в теплий шерстяний спортивний костюм. На превелике моє здивування, костюма на місці не виявилось. Як і рушника та кедів. «Розбій на великій дорозі, коротко оцінив я вчинок невідомих типів. Залишити людину в чому мати народила...» З-за дерев викотився місяць і на траві холодним перламутром засвітилася крупнокаліберна роса. Зуби почали акуратно вибивати перші такти якогось ритму. Під цей акомпанемент я зробив кілька гімнастичних вправ. І став зважувати своє становище. Те, що вкрали костюм, дрібниця. Але як добратися в такому вигляді додому, у центр міста? На небесне світило напливла хмарина, і прибережна місцевість, яку я почав ретельно оглядати, потонула у густому киселі сутінків. При світлі місяця, здавалося, було тепліше. Вдалині недосяжними благодатними вогнями світилося місто. Хотілося плакати. Раптом знову трохи посвітлішало, і метрів за двісті на полі я виразно побачив силует людини. «Врятований! ГУМОРЕСКА мало не крикнув. Врятований!» Але тієї ж миті мене вколов сумнів: мужчина чи жінка? Та холодний подих туману з озера примусив діяти. Чіпляючись голим тілом за будяки, я став наближатися до свого потенціального рятівника. Метрів за п’ятдесят ліг і поповз. «Побачить, міркую, голого, то ще сполохається і чкурне...» Метрів за десять від силуета я зупинився, перевів дух і придивився пильніше. Серед поля красувалося здоровенне опудало. Тьху! вилаявся я…
 Гуморески

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"