Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1974 №04 Сторінка 7

(Гуморески)
Перець 1974 №04 Сторінка 7 - Гуморески. МАЛЮНОК-ЗАГАДКА ** ГУМОРЕСКА Мал. В ГОНЧАРОВА Знайдіть відвідувача, який замовив у ресторані кашу з молоком. Несправності при «недотриманні» Два місяці капітально ладнали на Житомирському ремонтно механічному заводі «Лісмаш» потужний трактор СІ 00. Рівно стільки ж попрацював він після цього на благо Вінницького шляхоремонтно-буді Вельного управління № 2. А далі ні тпру, ні ну... Перетворився на мовчазне залізяччя... Даремно доводили йому шляховики, що він у них єдиний такий богатир і що за його ремонт заплачено 2596 крб. 70 коп. Даремно старалися підмастити впертого велетня першокласним мастилом, удовольнити високоякісним пальним... Трактор мовчав, як єгипетський сфінкс. Тоді вінничани звернулися до авторів капремонту. Розповіли їм, як іще при обкатці трактора виявили ряд грубих недоробок та упущень ремонтників: паливна апаратура була не відрегульована, деталі кривошипно-шатунного механізму не відповідали технічним умовам... Далі більше: відмовили задній міст і коробка передач... Але житомирці також мовчали. Як і трактор. І лише коли їм послали дефектний акт з підписами двох незацікавлених осіб, ди ректор заводу В. Л. Горянський порушив загадкову тишу і у відповідь зашелестів цидулкою отакого змісту: «...Несправності, вказані в акті рекламації, трапилися при недотриманні правил технічного догляду, що полягає в систематичній перевірці через певний час стану трактора, а також змазці, очистці, регулюванні та підтяжці різних з'єднань». Он як категорично! Воістину можна подумати, що т. Горя не ь кий має надприродний телевізійний зір і, відсунувши подалі присланий офіційний акт, сам на віддалі точно визначив, що м до чого. Винне, виявляється, «недотримання»... ректорові, певна річ, і в голову не приходить, що подібні відписки, як і подібний ремонт, є «не дотриманням» елементарної порядності. І добрій репутації підприємства вони, звісно, ніяк не сприяють. В. ШУКАЙЛО. Поки Харитина брязкала відрами у хліві, пора-* ючись біля худоби, Данило Очкур лоза тинами, попід вербами городами прокладав курс до хати свого друга Савата. Знайоме подвір'я світилося вичовганою лисиною. На кілку біля завислої хвіртки одиноко стримів дивом уцілілий горщик. Стояла незвична німотна тиша. Очкур протер очі. Ще вчора тут двері були розчинені навстіж, в печі сичало і шкварчало, у хаті стріляло в ніс смаженою цибулею, міцним огірковим духом. Глянув на димар ні цівочки диму. Зіниці вікон закутались докірливим смутком, наче одвернулись. «Дрихнуть, чортяки, копита повідкидали, подумав Данило і пошкріб п'ятірнею за вухом. Незручно першому, та що поробиш, комусь треба починати». Він рішуче…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"