Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1974 №23 Сторінка 8

(Гуморески, Вітаємо ювілярів)
/ Журнал Перець /Архів / Рік 1974 / № 23 / Сторінка № 8
Журнал Перець 1974 №23 Сторінка 8 - Гуморески, Вітаємо ювілярів. ГУМОРЕСКА Ніколи не йдіть на принцип. Мої сусіди по дачі пішли, і нічого доброго з цього не вийшло. ...Світило сонце, і дві пташки на дроті співали про любов. Загнуздяк вийшов із свого дачного будиночка, щоб понюхати білу троянду, якщо її не зірвали вночі. Сусіда Голохвіст теж вийшов. Але його троянди не цікавили. Він узяв сантиметра і переміряв обніжок. Так і є: сусід заліз на його територію. Гей, сусіде, гукнув він через уявний кордон, ваш горіх переліз на мій обніжок! Тю на вас! відповів Загнуздяк. Горіх там завжди стояв. А що ваш хміль поплівся на мою порічку, то це факт. І прошу сьогодні ж зняти його! Трясця вашій матері, сказав Голохвіст. Хмелю я не зніму, а коли не пересадите горіха, то я його зрубаю! Зрубаєш горіха, то те буде з усім твоїм садом! Сусіди перейшли на «ти», але це вже не мало ніякого значення. Вони сказали один одному такі слова, що дві пташки зірвалися з місць і полетіли геть. Голохвіст горіха не зрубав. Але наступного дня виніс транзистора і ввімкнув на повну потужність. Жіноче сопрано голосило, мов недорізане. Звалося воно колоратурним. Загнуздяк попросив прикрутити, бо йому б'є у вуха. А чому це я маю прикручувати? знизав плечима Голохвіст. На моїй ділянці я хазяїн і роблю, що хочу. Отак? скипів Загнуздяк. Ну, стривай! і він запалив велике вогнище, а потім кинув туди автомобільну шину. Хмара чорного диму поповзла до сусіда. Гей, що за витівки! розсердився Голохвіст. Що ви робите? Що хочу, те й роблю, долинуло з-за димової завіси. На своїй ділянці я хазяїн! і Загнуздяк кинув у вогонь ще й стару ватянку. Сусіди пішли на принцип. їх пробували помирити. Наводили приклади з класики. В правлінні садівників-любителів казали: «Ну, що ви, як ті гусаки... Он Гоголь а може, Чехов писав, як посварилися два дядьки Іван Іванович і Іван Микитович. Щось не поділили і на тобі. По-стрілялися в кінці книги. На дуелі...» Інші додавали: Сад вам даний для відпочинку, для відновлення нервової системи, а ви сварки розводите. Та займайтеся собі на здоров я фізичною працею, нюхайте квіти і поливайте дерева... Загнуздяк відповідав, важко дихаючи: Ні, це справа принципу, він перший почав. Отож хай тепер скаже, де діставав цеглу, хай довідки принесе... Голохвіст вів своєї: Довідки у мене є. Але тобі я їх показувати не буду. Спочатку свої покажи! ...Загнуздяк купив сто пляшечок валеріанки і уночі вилив на дах сусідові. Голохвіст прокинувся від страшенного шуму: збіглися коти з усього масиву. Вони збуджено верещали, дряпали кігтями толевий дах і качалися, мов наркомани в іноземних фільмах. Наступного ранку Голохвіст виніс у сад старий дробовик і заходився чистити його. Загнуздяк десь добув капкан і намастив його старим салом. Хтозна, до чого б усе це привело, але, на щастя, історія закінчилася на диво благополучно. допомогла... любов. До Голохвоста приїхала на канікули його онука, студентка. А в Загнуздяка теж був онук молодий агроном. Якось прищеплював він у дідовому саду на яблуні грушу «Лісова красуня» і раптом угледів поруч не гіршу красуню садову. Вона літала метеликом від квітки до квітки і щось наспівувала срібним голосочком. Агроном повів на неї чорними очима, красуня відповіла трояндовим рум'янцем. І закрутилося... Що там довго казати. Тепер женяться батьків не питають. Тим більшедідів. Отже, молодята побралися. І русанівським Мон-теккі Капулетті довелося поступитись своїми принципами. Під розложистими вітами дерев стояли весільні столи. Над шлюбною парою вилися зелені кучері хмелю. І гості заводили «Ой, хмелю мій, хмелю», а потім «Шумів комиш...» і далі пісні з такого ж садово-городнього репертуару. Пізно увечері Загнуздяк спитав у Голохвоста, обіймаючи стовбур дерева: Ну, скажи, чим тобі завинив цей горіх? Прекрасне дерево, промимрив той, хай собі росте... Хай росте. А як хочеш пересаджу. Не варто пересаджувати. То я так, заради принципу. А хміль? Перенесемо? І хміль хай росте. Чудова штука хміль... Ми його схрестимо з горіхом. А при чому тут був принцип? Не питай, бо не знаю. Дай я краще тебе поцілую... І Загнуздяк поцілував Голохвоста. Дуже були здивовані сусіди. І всі казали: он що робить любов! Валентина УБ. м. Київ. Так затискував критику, що з неї тік єлей. ф «Усе в руках людини», думав хабарник, перелічуючи гроші. ф Не в кожного вистачає розуму удавати з себе дурника. Ф Викопавши яму, кричав: «Алло! Ми шукаємо таланти». ф Яблуко незгоди це міцний горішок! ф Девіз сантехніків' «Після нас хоч потоп!» Ф Який плагіатор не мріє стати телепатом? ф «М'ясо шкідливе!» агітував вегетаріанець, потрапивши до рук людожерів. ф У ньому заговорило сумління, але внутрішній голос заткнув йому рота. ф Досить вчитися на помилках! Час робити з них дисертацію. ф Мученик: усе життя грав роль порядної людини. Олег СЕЇН. Мал. й. КОГАНА За дідуся, за бабусю, за тата, за маму, за володаря Кубка і чемпіона країни за…
 Гуморески  Вітаємо ювілярів

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"