Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1974 №23 Сторінка 7

Перець 1974 №23 Сторінка 7. Мал. О. МОНАСТИРСЬКОГО Що, хазяїне, багато добра згоріло? Майже все... що хоче Яз ним посварилася: він, бач, каже цілувати жінку, а не попільничку. Мал. й КОГАНА У кожної ори свої одговори Природу тепер зловмисне ніхто не губить. Немає людей, які б ні з сього, ні з того рубали дерева, труїли рибу, убивали тварину чи забруднювали повітря. Кожен, на кого сьогодні тицькають: «Губитель природи!», має десятки виправдань. Кожен забарикадував себе «об’єктивними» причинами, тому легко до нього не відступишся. І легко його не візьмеш. Окрім того, кожен губитель ще й свою філософію має. ФІЛОСОФІЯ КОЗИРЯ У місті Хмельницькому, на лівому березі Південного Бугу, гуляв шмат землі. Чий він ніхто не признавався. Росли там лопухи. Цвіли будяки. Та якось прийшли на той пустир комсомольці. Повиполювали бур’ян. Посадили дерева. За їхнім прикладом пішли піонери. Садили у 1972 році. Садили у 1973. Висадили тут 3985 дерев. Усе це відповідно нотували. Про все це рапортували. І навіть збиралися вже урочисто відкрити парк. І... не встигли. У жовтні минулого року у молодому тригектарному парку загуркотіли трактори. Молоді деревця впали під натиском криці і людської безрозсудливості. Знайшовся власник землі. Радгосп ім. Щорса Хмельницького району. Виявляється, його директор Г. Ф Попенко прочитав постанову про господарське використання кожного клаптика землі. І згадав, що це земля радгоспна. Дав команду. 1 не завагався. Які можуть бути вагання, коли в руках такий солідний козир! ...І знову ростуть на місці колишнього молодого парку будяки і лопухи. А з-поміж них де-не-де пробивається радгоспна кукурудза. ФІЛОСОФІЯ ВЛАСНОЇ СОРОЧКИ Територія комбінату будівельних матеріалів Хмельницького обл міжколгоспбуду на сорочку схожа мало. Вона більше подібна на райський ку- (Три філософії) точок. Так само, як і територія Кам’янець-Поділь-ського заводу покрівельних матеріалів. Дерева, клумби, квіти. Та з Хмельницького «райського куточка» потік якось мазут у річку Плоску. Річка Плоска впадає у Південний Буг саме у тому місці, де міський пляж. Ото вона й зробила сюрприз пляжникам. Вискакували вони з води, чорні й налякані. Жаль, рибка вискочити не змогла. Спитали потім директора цього дуже симпатичного «райського куточка» В. В. Дзюбака: Чого ж ви пускаєте у річку гидоту? Там рибка плаває, люди купаються. 1, кажуть, В. В. Дзюбак відповів коротко, але ясно: Я у річці не купаюся і рибки не ловлю... Коли у директора Кам’янець-Подільського «райського…


 Copyright © 2021-2025 "Перець - гумор і сатира"