Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1974 №23 Сторінка 4

Перець 1974 №23 Сторінка 4. Мал. А. ВАСИЛЕНКА Розумієш, дома власний скла кому! утворився, а охороняти нема У наш час рибу (свіжоморожену та консервовану) завозять і в пустелю Каракуми. Але якщо ви хочете покуштувати свіжої риби, то, звичайно, поїдете в Черкаси або в Астрахань, тобто туди, де її ловлять. Так само й любитель грибів може дочекатися їх і в степовій зоні. Але нетерплячий не чекатиме, а махне на Полісся, тобто туди, де вони особливо охоче ростуть. Виходячи з цього, деякі автолюбителі наївно міркують, що придбати автомашину також можна швидше й легше там, де їх виробляють. Отож і сунуть за «Запорожцем» у Запоріжжя, за «Жигулями» у Тольятті, за «Волгою» в Горь-кий. У той час, як їхати треба в Турку. Як у Турку? А так, у Турку Щоправда, у цьому невеличкому карпатському містечку, яке скромно розмістилося на самому краю Львівської області, поки що не збудували великого автомобільного заводу. Маленького теж. Якщо бути щирим до кінця, то слід сказати, що тут немає навіть завалящої автомайстерні. І все ж розумні люди їдуть за машинами саме сюди. І не помиляються. Купують. Як же це їм удається? А ось як. Агроном колгоспу ім. Маяковського Т. С. Гайдук давно мріяв про автомобіль. Без машини світ агрономові був немилим і життя здавалось неповноцінним. І от збулося: за розпорядженням райвиконкому йому, як спеціалістові сільського господарства, було продано «Жигули». Цілих сорок два дні милувався він своїм авто. Але, наїздивши 611 кілометрів (це, значить, щонайменше, двічі змотався до Львова й назад), раптом розлюбив його. Геть розлюбив. А тут якраз і покупець нагодився: працівник Львівського «Гіпро-водпрому» І. В. Сельчук. Ударили по руках. В один час із Гайдуком придбав машину й шофер цього ж колгоспу М. О. Хабаль. І треба ж так! теж через сорок два дні продав її жителеві м. Червонограда С. А. Кузину. їхати А тракторист колгоспу «Карпати» В. І. Федь-ко, так той лише двадцять днів ходив у власниках. А потім сказав: «Була без радості любов розлука буде без печалі». Добрі вісті, як відомо, не лежать на місці. Слава про веселий розпродаж машин у Турку сягнула далеко за межі області, ба, навіть республіки. І от уже їде- сюди майстер міжколгоспбуду з сонячної Грузії, мчить сюди шофер швидкої допомоги з Каунаса, летить повітряним лай нером кербуд з-під Ашхабада. І всі повертаються додому власними автомашинами. Цікаво, що продають тут машини по нечувано низьких цінах. Тракторист із села Середи Ф. ГІ. Струць придбав машину «Жигули» 2 серпня…


 Copyright © 2021-2025 "Перець - гумор і сатира"