Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1974 №10 Сторінка 13

(Друже Перче, Страшне перо не в гусака)
/ Перець /Журнал перець / Рік 1974 / № 10 / Сторінка № 13
Перець 1974 №10 Сторінка 13 - Друже Перче, Страшне перо не в гусака. Мал. В. ЖАРИНОВА Мал. В. ЮЖНОГО Без слів. иЕРЧЕ! Запрошуючи тебе в гості, заздалегідь попереджаємо: не чекай, що пригостимо чаєм. Не подумай, що цукру не маємо. Минулого року наш радгосп виростив непоганий урожай цукрових буряків, ми своєчасно його зібрали і в рахунок додаткової оплати нам видали мало не по центнеру цукру. А все ж таки підсолодити чай (та хіба тільки чай) не маємо чим, бо той продукт, який ми одержали з Губинського цукрозаводу, містить, офіційною мовою кажучи «багато домішок у вигляді сажі і нерозчинного осаду», Отож зрозумій, Перче: не почаюєш ти з нами тільки тому, що поважаємо тебе не так, як поважають нас керівники Губинського цукрозаводу. Ф. МИТРОХІН, механізатор радгоспу «626» Васильківського району Дніпропетровської області. Без слів. Не знаю, як керівники колгоспів імені Шмідта Чорно-баївського району Черкаської та «Прибій» Глобинського району Полтавської областей господарюють на закріпленій за господарствами землі, а от на воді господарюють вони погано. Обидва колгоспи розташовані на березі Кременчуцького моря, поблизу Сулинської затоки. Цю затоку визнано рибним заповідником-розплідником, і, ясна річ, з сітями туди не можна й потикатися. Та для рибалок згаданих колгоспів закони, видно, не писані. Рибінспектори не встигають на них акти складати та штрафи накладати. «Для нас головне план, мудро пояснює голова колгоспу імені Шмідта С. І. Ладовиря, а по коропові чи лящеві, якщо він підсмажений або в юшці, не визначиш, із заповідника він чи ні», А пояснивши отак, знову санкціонує браконьєрські наскоки в затоку, Може, ти, перче, якось дохідливіше поясниш керівникам цих колгоспів, що справжні господарі не одним днем живуть, а й про рибні запаси на майбутнє дбають. І виконанню плану така турбота не шкодить. А, ПЕТРОВСЬКИЙ старший інспектор оперативної групи Укррибводу. ПШТШПІ І)П ГГПЖТІЖ М:тт Пі’ІііМїЖШП-ЖГіїГ.їТПІГГі І - ПІГГТ -С-4 * Г« Ми уже торік до тебе зверталися. Просили, щоб розворушив наших місцевих керівників і нагадав їм про кладовище у селі Маркевичах воно вкрай занедбане. Тоді ж, 10 липня минулого року, тов. Калитюн, заступник голови виконкому Локачинської райради, підтвердив, що «кладовище справді має запущений вигляд, необгородже-не». І повідомив про- дійові заходи, що їх він ужив: «Виконком Марковичівської сільської Ради депутатів трудящих, написав -він тобі зобов'язано до 15 вересня привести кладовище в належний стан». Тобі, Перче, можливо, хочеться знати, чи допомогло справі ділове втручання т. Калитюка? Охоче тебе інформуємо: допомогло. Як мертвому кадило... Бо й нині сільське кладовище має такий же жалюгідний вигляд, як і раніше. Чи не здається тобі, друже Перче, що такий же вигляд мають часом і рішення деяких авторитетних органів, коли ніхто не перевіряє, як їх виконують? МЕШКАНЦІ СЕЛА. с. Маркевичі Локачинського району Волинської області. НОЖЕ, и н ю Нині колекціонують все, що завгодно: поштові марки і старі меблі, автографи відомих людей І засушених комах. Тривалий час я був далекий від подібного захоплення. Аж поки наша база не одержала наряд № 3628 на одержання з Дніпродзержинсько-го цементного заводу у 1973 році 250 тонн цементу. Цей цемент по ідеї входив у комплект…
 Друже Перче  Страшне перо не в гусака

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"