ГУМОР І САТИРА

Перець 1974 №20 Сторінка 9

/ Перець /Журнал перець / Рік 1974 / № 20 / Сторінка № 9

Перець 1974 №20 Сторінка 9. Грають сурми на Вкраїні Грають сурми на Вкраїні, Прапори знялись крилато. Чуєш, земле? Свято нині! Наше свято! Славне свято! Чуєш, світе: тридцять років, Три десятки прошуміло, Як минувся час жорстокий, Як звільнився край наш милий. Як ми вражу, злу навалу Сколошматили, строщили; Загребущих геть прогнали Кровожерні маком сілиі Віро, а хіба в нас кольоровий телевізор? Йшли до нас вони із форсом, Аж кресали з бруку іскри, Показали ж ми їм Корсунь Сталінград наш український! Так дали їм прикурити, Що завили, як шакали, Від катюш, несамовиті, Геть обсмалені тікали. Це ж у сплаві неподільнім В дружбі злиті воєдино, Всі народи наші спільно Визволяли Україну. Визволяли рідний Київ У святім пориві гніву Гнали ворога у шию. Гнали й били В хвіст і в гриву! Одкотився, хижий, плазом Наша сила наростала, До землі чужої ласим Залили за шкуру сала! Бігли зайди в люту свищу, Залишаючи руїну... В братнім колі З попелища Підняли ми Україну. Гляньте: понад виднокраєм Всьому світові на подив Як зоря, вона сіяє У сузір’ї всіх народів! Варить сталь і зводить домни, І на нивах колоситься, Світлим розумом невтомним Поринає в таємниці. Це вона ростить Патонів, І Тичин, і Касіянів, І Поповичів мільйони Стягом Жовтня осіянні. Це її довкола видно І далеко нині чути. Україно, краю рідний, Зогнили давно ті спрути, Ти ж цвітеш в сім’ї великій, В сім’ї вільній, І вовіки Не скорить тебе, Не скути! Валентин ЛАГОДА. ПАТОЛОГІЧНА СВЕРБЛЯЧКА ПАМФЛЕТ ...На твердій лаві Нюрнберзького суду їх рівно дюжина возсідала Ріббентроп, Кейтель, Йодль, Щпеєр, Шірах, Розенберг, Герінг і так далі. Почувалися вкрай кепсько: у перспективі маячила шибениця... Альберт Шпеєр сидів, увібгавши голову в плечі, напружено шукав найбільш рятівної відповіді на запитання прокурора і суддів. І ось що він прорік: «Пане голово! Панове судді! Гітлер і крах його системи завдали німецькому народові невимовних страждань... Після цього процесу німецький народ з презирством поставиться до Гітлера і проклинатиме його як призвідця всього нещастя». Далі підсудний богом святим заприсягся, що до самого кінця свого життя боротиметься проти зловорожого нацизму; запевнив трибунал, що готовий «спокутувати великий гріх перед нацією і всією цивілізацією». Діставши свою пайку 20 років в’язниці, Шпеєр полегшено зітхнув: зашморг обминув його. Та й, до речі, тієї законної двадцятки не відбув сповна знайшлися друзі, знайшлися благодійники, які потурбувалися, щоб нацистський вовкулака вийшов на волю передчасно. Але ще й до того, як та жадана мить настала, Альберт не тільки те й робив, що потихеньку скиглив він ще помалу пописував і передавав за ворота в’язниці свої мемуари... Нині Альберту Шпеєру, одному з хазяїв колишнього нацистського рейху, 69 років. Однак він не…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"