Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1974 №19 Сторінка 3

(Телеграфне Агентство Перця)
Перець 1974 №19 Сторінка 3 - Телеграфне Агентство Перця. ПИЛОВІ БУРІ Кореспондент ТАП передає з Черкас: нове відкриття сколихнуло місцеву громадськість. Черкаські деревообробники штучно викликали пилову бурю, яка не поступається стихійній. Уже тривалий час з цеху дерев’яно-стружкових плит деревообробного комбінату хмарою летить тирса і окутує все навколо. А поліклініка, що недалеко від цеху, в епіцентрі тієї бурі. Як заявив інженер комбінату тов. Горбунов, зараз всі сили кинуто на пошуки людини, яка могла б цю бурю зупинити. Бо, чого доброго, тирса й комбінат засипле. ВИГРАЛИ ТЕЛЕГРАФІСТИ Цікаву гру під девізом «Ану відгадай!» проводять місцеві телеграфісти, сповіщає наш харківський кореспондент. Вони дбтепно змінюють тексти телеграм, надаючи адресатам змогу сушити голови над їхньою роз-шифровкою. Зокрема, житель с. Герсеванівки Лозівського району М. І. Артюхоз отримав Із с. Лизогубівки Харківського району повідомлення такого таємничого змісту: «Петя доехала 10 Лессе» (телеграма № 5 від 13 серпня 1974 р.). Цілий тиждень розгадував смисл цього послання М. І. Артюхов, аж поки родичі не повідомили йому листом первісного змісту: «Тітка поїхала десятого до Лесі». У даному випадку виграли телеграфісти. Мо-лод-ці! З ВІРОЮ У ПЕРЕМОГУ ВІННИЦЬКА область. Власний кореспондент ТАП повідомляє з села Кузьминців Гайсинсьиого району: Вже півтора року героїчно бореться за те, щоб у селі врешті-решт було світло, бригада фахівців у складі заступника начальника «Головсільенерго» т. Івашури, заступника керуючого управлінням «Вінницяенер-го» т. Хоменка, начальника Гай-синсьного району електромереж т. Калити і голови райвиконкому т. Хутченка. Боротьба відбувається у неймовірно складних умовах зими (сніг, мороз), весни (дощ, грязюка), літа (спека, пил), осені (знову дощ і грязюка) й тому ще не дала бажаних наслідків. Однак члени бригади твердо вірять у грядущу перемогу. Слава героям-електрифі-каторам! Згода: собака людині друг. І все ж краще, якщо цей друг у наморднику. Та ще й пройшов щеплення проти сказу. Та ще й на прив'язі. Бродячий пес не друг Такому пальця в рот не кладіть. А наступите, хоч би навіть і ненароком, на хвіст барбосові, що вилежується в затінку, від ваших холош залишаться рубчики. Щоб запобігти таким, а то ще й прикрішим випадкам, місцеві Ради повсюдно ухвалюють: бездомних собак знищувати. А от у селі Носачеві Смілянського району на Черкащині якщо вам випаде нагода там побувати можете почувати себе в повній безпеці. Ні в самому Носачеві, ні на навколишніх хуторах не зустрінете жодної бродячої тварі. І все завдяки Галині Петрівні Чечіль, голові Но-сачівського сільвиконкому (тепер, правда, уже колишній) та її заступникові т. Белюшу. Виконкомівці не передоручали цієї справи мисливцям, не кликали на поміч громадськість. З бродячими собаками вони впоралися власними силами. У який спосіб? Дуже просто. Дві, як мовиться, високі сторони з одного боку т. Чечіль, а з другого т. Белюш уклали між собою трудову угоду. Одна сторона гарантувала тверду оплату (карбованець за собачу голову), а інша, взявши в руки «ружжо», дала обіцянку не випускати його, аж поки... Коротше кажучи,…


 Copyright © 2021-2025 "Перець - гумор і сатира"