Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1974 №18 Сторінка 11

(Гуморески)
Перець 1974 №18 Сторінка 11 - Гуморески. як ми є вят КУВАЛИ Початок був типовий для всіх свят. Урочистий, веселий, життєрадісний; з квітами і грамотами, промовами і... Але про «і» розкажемо детальніше. Ми, робкори багатотиражної газети «Радянський будівельник» Дніпропетровського будівельного тресту № 17, зібралися, щоб відзначити своє свято. Після урочистої частини мали поїхати по історико-революційних місцях нашого міста. Напередодні свята ми звернулися в Дніпропетровське бюро подорожей та екскурсій, щоб замовити автобус. Будь ласка, хоч два замовляйте, відповіли нам. їдьте, куди хочете. Аби перерахували гроші! Гроші ми перерахували. Автобус замовили. На свято прийшли своє, часно. Заступник секретаря парткому тресту В. Купін тепло привітав нас зі святом. А після урочистої частини всі вийшли на подвір'я, де на нас мав чекати замовлений автобус. Автобуса не було. Минула година, минула друга. Ми до теле фону. Чекайте. Зараз буде, відповідають з екскурсійного Чекаємо. Автобуса нема. Телефонуємо вдруге. бюро. Уже виїхав. Зустрічайте. Зустрічаємо нема. Знову до телефону. Алло! Скільки можна чекати? Уже вечоріє. м Дніпропетровськ. Що, старик, на одну пенсію живеш? Чому на одну? На батькову й материну!.. А чого ви хвилюєтесь? Дніпропетровськ увечері ще красивіший, ніж удень, жартують. Але нам уже не до жартів. Ми до завідуючої організаційним відділом бюро подорожей. Не чекайте. Ваш автобус поламався. А резервного нема... Чи треба говорити, як у нас зіпсувався настрій? Про все це ми розповіли в листі, якого віднесли до редакції «Днепр вечерний». Працівник редакції В. Ферман прочитав і сказав: Друкувати листа не будемо. Таких скарг на бюро подорожей більш ніж треба. Отож ця писанина нічого не дасть. Тому ми й вирішили написати до Перця. Можливо, В. Ферман і має рацію виступи «Днепра вечернего» мало впливають на керівників із Дніпропетровського бюро подорожей та екскурсій. То, може, хоч виступ Перця на них вплине?! Може, сьогодні ще в якійсь організації відзначають своє свято і теж, як ми, чекають свого автобуса. А його й досі нема. М. АЛЬОШИН, слюсар, робкор газети «Радянський будівельник». Ю. САМІЙЛЕНКО, заступник секретаря комітету ЛКСМУ. В. ЮНЦОВ, бригадир бригади штукатурів. «АГРОНОМ» Тільки ранньою весною Сонечко пригріє, Клаптик мішанки в городі Засіва Марія. Тільки ж на колгоспнім полі Підсохнуть покоси, Кожну ніч Вона додому Повні рядна носить. Поскладає на городі Мішанку в копиці... От земля отут родюча. Гляньте, молодиці!.. Люди ж кажуть: «Втерла носа Всій агрономії: Як гектар, дає півсотка Мішанки в Марії!» Марфа МАЙОРЕНКО. с. Стави Кагарлицького району. Київської області. МОЖНА! ГУМОРЕСКА Танцювали двері, гойдалося купе, ходив ходором вагон. Всьому тому причиною був Вова. Вовик. Вовчик.…


 Copyright © 2021-2025 "Перець - гумор і сатира"