Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1974 №18 Сторінка 3

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1974 / № 18 / Сторінка № 3
Журнал Перець 1974 №18 Сторінка 3. П РОДАВЕЦЬ-ПСИХОЛОГ Дали перцю! Мал. В. ГОНЧАРОВА Досвідчені люди запевняють, що портрети найкраще писати олійними фарбами. А де їх узя-ти? Та ще на периферії! Розповідь про те, ян життєрадісні пришельці з сонячної Одеси на очах у роззяв-нерів-ників колгоспу імені Толбухіна (Лановецький район на Тернопільщині) та Шаргородського міськпромкомбінату (Вінниччина) побудували за колгоспні та державні кошти хімічні цехи по виробництву отих олійних фарб і, перетворивши ті цехи на годівниці для себе, стали набивати кишені дзвінкою монетою, було надруковано у 14-му номері «Перця» (фейлетон «Портрети олійними фарбами»). Прокурор Тернопільської об. ласті тов. Прик повідомив редакцію, що за розкрадання дер. жавного й громадського майна в особливо великих розмірах засуджено: Кальтвасера до 15 років, Блехмана М. Ю. до 10 років, Войтовича І. В. та Гудієва Г. Ш. до 8 років позбавлення волі ножного у виправно-трудових колоніях суворого режиму з конфіскацією належного їм майна. я. Із засуджених стягнено на користь колгоспу імені Толбухіна 81495 крб. і Шаргород-сьного промкомбінату 14141 крб. Колишніх голову колгоспу імені Толбухіна Брегу І. В. та Кришто- головного бухгалтера Г фюк 3. М. також суворо пока- рано. І як вам вдається усю оцю заваль продавати Тільки з-під прилавка! і Ти дорога, ти желєзна... Навіть поверховий огляд місця події свідчив, що тут відбулася коротка, але вперта боротьба Валялися гудзики, вирвані «з м’ясом», рукав від піджака і ліва холоша від штанів п’ятдесятого розміру. Уважно обстеживши місцевість у радіусі двадцяти п’яти метрів, я натрапив на залишки вогнища. Трава навколо була всипана обгризеними кістками свійських тварин, з’їдених, очевидно, зовсім недавно. Між ними щось червоніло. Це була записна книжечка. Я розкрив першу сторінку і прочитав: «2 червня. Ура! Нарешті освідчився Галі. Домовилися, що завтра йдемо до її батьків і попросимо дозволу на шлюб... А поки що треба з’їздити в Київ, доставити терміновий вантаж. Зранку вивчив по карті маршрут. Щоб зекономити час, швидше знову зустрітися з моїм синьооким щастям, вирішив їхати з Кіровограда на Київ не через Знам’янку, а навпростець через Високі Байраки, Трепівку, Євградківку. Дорога чудова. 3 червня. Розчарований до краю. Не бачити мені мого синьоокого щастя ні сьогодні, ні завтра. Хоч би не подумала Галочка, що я передумав брати з нею шлюб. А у всьому винен клятий залізничний переїзд на станції Цибулів. У того, хто цю дорогу проектував і будував, очевидно, не голова на в’язах була, а макітра. Влаштувати переїзд у такому місці, де якраз формують состави! Хлопці розповідають, що інколи доводиться чекати по кілька днів, поки піднімуть шлагбаум. Не дай боже! Я ж у черзі аж сто восьмий. 4 червня. Серце підказує, що наше кохання під загрозою. Вчора спробував вирватися з полону. Тільки де там! Затиснули з усіх боків. Доведеться підкоритися гіркій долі. Од безділля граємо в підкидного. Сформував збірну із ветеранів, себто тих, хто найдовше чекає. 5 червня. Карти заграли до дірок. Організували секції вільної і класичної боротьби. Борюся за вихід у…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"