Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1974 №05 Сторінка 5

Перець 1974 №05 Сторінка 5. ЧИНОВНИКИ БЕЗ ВІЦМУНДИРІВ Слово «чиновник» дісталося нам у спадщину від минулого, від тих часів, коли існували пихаті статські й таємні радники, які самовдоволено носили свої віцмундири з блискучими гудзиками. Тепер, якщо когось чиновником називають, він не пишається, а зовсім навпаки. Офіційні чиновники давно зникли. Слово залишилося. Класичним взірцем чиновника можна вважати того півня, котрий, сказавши «кукуріку», додає: Ну, от. Я прокукурікав, а сонце може й не сходити. Це мене не обходить. Правильно! Півня не обходить. На те він і півень. Поки сонце зійде, півень може і в горщику опинитися. Що з півня візьмеш? А от люди... Чиновниками ми звикли називати людей, які, сидячи за своїми письмовими столами, примудряються совати папірцями сюди й туди так, щоб жива справа стояла на місці. Буває, шалену діяльність розгортає чиновник, гори паперу списує, а діло ні тпру, ні ну, ні кукуріку. Як у того півня, що за схід сонця не відповідає. Проте ж індивідуум, котрого ми нарекли чиновником, за щось та й відповідає? І за тую відповідальність зарплату акуратно отримує. Бо при ділі. Хоч діла того щось не дуже видно. А тепер давайте глянемо трохи глибше. Давайте, громадяни замислимось і проаналізуємо: чи тільки за письмовим столом у кабінеті можна знайти класичний тип чиновника?.. Спостерігаю я таку картину. Осінь. Листя опадає з дерев. Вітер не-е-е-се його собі двором. Двірник двір підмітає. Байдуже так мітлою шурхає. І, уявіть собі, проти вітру. Само собою, коефіцієнт корисної дії від такої роботи дорівнює нулеві та ще й з мінусом. Бо що він мітлою загребе, те вітер і розвіє. Але ж видимість роботи є? Є. Кажу йому: А ви, дядьку, за вітром метіть! Сам вітер вам допомагатиме. Глипнув він на мене, як зла свекруха на невістку, мете далі проти вітру. Результатів, само собою ні позаду, ні попереду. То чиновник чи не чиновник отакий двірник? Ну, листя дрібниця, за день-два снігом його притрусить, ніхто й не розбере, підмітав двірник чи не підмітав. Та ось вам інший приклад. Пре нивою комбайн самохідний. За кермом комбайнер, хвацький такий хлопець. В кого язик повернеться чиновником його назвати? Коли це... Бригадир придивився і руками сплеснув: Що ж ти, сучий сину, робиш? У тебе ж половина зерна необмолоченого у солому летить!.. Кому така робота потрібна? Зупини комбайн, заглянь, що там у твоїй машинерії робиться... Зупиняє, дивиться. А не зупинив би його бригадир, так би й далі полем ганяв. Бо чиновник. Його діло прокукурікати... Якось у Закарпатті мені один кооператор таке розповів: Бачите, ніяк магазину нового збудувати не можемо. А чому? А тому, що нам із каменю вигідно будувати. Каміння, хвалити бога, у Карпатах…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"