ГУМОР І САТИРА

Перець 1974 №11 Сторінка 7

/ Перець /Журнал перець / Рік 1974 / № 11 / Сторінка № 7

Перець 1974 №11 Сторінка 7. Мал. В. ГОНЧАРОВА 3 олівцем ; по Дробову Вони так розледачіли, що навіть бюрократами вже не назовеш. ВИПЕРЕДИЛИ монолог Ось ви кажете, що немає нічого гіршого для людини, ніж несправедливість!.. Правильно кажете! Я це по собі знаю. Навіть про один випадок для прикладу можу розповісти. Іду ото я нещодавно вулицею, бачу пожежа в будинку починається. Ну, я, звичайно, зупинився: не щодня все-таки пожежі бувають. Стою, дивлюся, а полум'я у вікні все дужче, все яскравіше. Одне слово, видовище очей не відірвеш. Поруч зі мною й інші перехожі стали. Теж дивляться. І раптом, звідкіля не візьмись, з’являється один хлопчина і прямим ходом до палаючого будинку. Не знаю вже, що він там таке зробив, але точно знаю, що йому за сміливість, яку він нібито проявив на пожежі, медаль дали. Тепер я вас хочу запитати: а хіба я не міг би одержати ту медаль? Запевняю міг би Бо прийшов на пожежу першим. Ну, спочатку просто не міг відірвати погляду від яскравого видовища. Але ж потім я теж міг би кинутися у вогонь! Та мене випередили. Вихопили, так би мовити, з моїх рук медаль. А вона дуже пасувала б до мого нового костюма. І ось так завжди! Завжди хтось так і хоче тебе випередити, обійти, об'їхати. Скрізь і усюди процвітає нахабство і несправедливість. І доки це буде?! о Драбів, є таи би мовити, столицею сільсь-негосподарського району, де вирощують чу. дові пшениці, славну кукурудзу І цукрові буряки, Драбів райцентр невеликий, зелений. Промисловості нема. (Навіть звичайних віників І тих тут не виробляють. Принаймні, у торговельній мережі Тх нема, а попит на них є). У небі жодного вам димового «хвоста». Навіть від місцевої лазні, про яку тут кажуть, що вона працює, як мокре горить. Селище Драбів розбудовується І росте не тільки вшир, а й вгору. З’явилось чимало державних двоповерхових будинків адміністративних, житлових І навіть один приватний. Закладено фундаменти під нову школу, торговельний центр. І, подейкують, закладатимуть їх І під майбутні споруди бібліотеку, книгарню та меблевий магазин. ДрабІвцІ, або драбів'яни, як вони самі себе називають, люди гарні, ввічливі і напро. чуд гостинні. При зустрічі майже всі лагідно посміхаються. Свого часу драбівцІ посміхалися й на знаменитому колгоспному базарі. Нині не посміхаються, бо той базар закрили. А тепер у ДрабовІ ламають голову над тим, як би його поновити. Бо раніш гроші від виторгу в основному залишалися в райцентрі, тепер їх драбівцІ вивозять сусідам у Золотоношу. Діляться драбівцІ на дві основні категорії: економістів та мрійників. До першої категорії слід віднести тих, котрі вважають, що коли всю культуру міста (Будинок культури, кінотеатр, бібліотеки дитячу й…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"