Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1974 №13 Сторінка 13

(Страшне перо не в гусака, Народні усмішки)
Перець 1974 №13 Сторінка 13 - Страшне перо не в гусака, Народні усмішки. о * * л г X ф І V «ь І т І 5 а а х .У - й г в А Р х о. О С « х а п « Б» 6 ІД Без слів. У нікальна хата Піднімаються-встають будови. З кожним роком щось нове у Сквирі: Там кінотеатр, там установа, Там он ресторан модерний виріс. Там споруда побуткомбінату (Видно її звідусюди в місті) А он далі кривобока хата, Літ, на вигляд, сто їй або двісті. сто В Хата ж та не просто собі хатина, а районна бібліотека. І до того ж, як сказали в обласному управлінні культури, унікальна, єдина така всю Київщину. Стеля в ній протікає, зал тільки назва, що зал: прийдуть троє-чет-веро читачів, і співробітникам працювати ніде на читальний (бо, до речі, це водночас і їхня робоча кімната). Стелажі один на одного налазять. Одне слово, умов для роботи і місця для книг немає. Зате є документація на будівництво нової бібліотеки. Лежить у відділі культури, з 1970 року. пилом припадає. Хоч обійшлася та документація в 2 тисячі карбованців, але, за твердженням фахівців, тепер нічого не варта технічно застаріла. Отож: З кожним роком Сквира молодіє, В ній будови зводяться гостинні. ...Лиш бібліотека досі скніє В допотопній, у старій хатині. І. ДЖЕРЯ. Київська область. «« У Я. У рибальському клубі. ГИШН9 Ні** Ч і рершал починає «Наш сільський свій трудовий день з видалення зубів у окружающого населенія». (З листа до лікарні). Надіслав Б. ЛІСНЯКОВСЬКИИ. «До сільської Ради. Заява. Прошу перенести мою хату иа доч-так як хата стоїть на мені, хочу щоб садиба моїй дочці». Надіслав В. ГОРДІЄНКО. «Тов. заправщик. Направляю шофера Б. і прошу ще сьогодні заправте його бензином бо він допізна возив телята ло фермі. Просить зав. ферми». (Із супровідної). «На автомашині Лй 27-4Л ЗАБ заступав мотор, тому прошу Вашого розпорядження негайно відправити в відрядження водія тов. Т. на капітальний ремонт». (З доповідної записки). Надіслав В. КОРСАК. «Тов. бульдозерісти??? За послєдні три дня ну, І в а я і хата стояла на бо За послєдні три дня ви иестали робить записі в змєнному журналі. Роблю ще одне напоминаніє що тре- ба регулярно вести записі. Не доводь, те мене до того щоб я кричав на вас матовим язиком або приміняв другіє адміністративні мери воздєйствія. Нам. кар'єра. (Із запису в журналі). Надіслав В. РЕШТА. Що, потрапив у катастрофу! НІ, був на футболі. Літературна пародія ПОЕТ РОЗМОВЛЯЄ З ГАЯВАТОЮ (Віталій КОРОТИМ) За мотивами збірки «Щоденник», Зрозумійте, це сталось не в Києві. І не в Тбілісі. Всі веління й волання звели нанівець манівці. Між та поміж секвой я блукаю в канадському лісі І тремтливо тримаю портфеля в тривожній руці. Раптом падає чапля згори, шротом в льоті підтята! Поруч пада папуга і вовк, і бізон, і ведмідь: Над і понад дерева здійнявшись, стояв Гаявата! Так, той самий. Відомий. Червоний увесь, наче мідь. Хмарну твань розірвавши, з вождем привітався я чемно. Сущу сутність свою свідчив він у мовчанні стійкім І дивився на мене допитливо, тоскно і щемно. А тоді запитав: «Звідки будеш? І виданий ким?» На вождевім вбранні біло-чорні орлині пір'їни Він не вірив у дружбу на рівні карафок пустих. І йому відповів я: «Коротичі ми... Я про вас написав би, коли б той Лонгфело не встиг...» А собака вождевий гарчить, але вголос не гавка. Гаявата ж застиг і завмер, наче зараз засне. Хоч торкнувся, між іншим, він трепетного томагавка, Але згодом облишив і слухав терпляче мене. Та поволі почулася велетня мова громова: Гаявата повідав думки нестандартні свої. Він зазначив, що в мене цілком індіянська вимова, Але надто вкорінена київська літера «ї». Над і понад усе я зрадів о тій миті критичній, І тоді ж зрозумів незбагненної сутності суть Я простую додому... Мій порожній портфель урочисто й поважно несуть. Юрій ШАНІН. З України... М А двоє бобрів по дотичній НЕ НА ТОГО НАПАЛА Іде вулицею п'яний. Спотикається на кожному кроці та все примовляє: Не штовхайся, горілочко, не штовхайся. Кривуляв, кривуляв та й упав посеред вулиці. Лежить і галасує: Ну, клята, повалить повалила, але далі не потягнеш. повалила, Повідомив П. М. СКРЕКА з м. Корюківки Чернігівської області. ПОРОЗУМІЛИСЯ В темному, безлюдному провулку зустрілися двоє. Один виймає з кишені ножа: В тебе гроші є? Другий виймає з-під поли сокиру: А тобі навіщо? Та так. д-д-дай, д-думаю, няєте... спитаю може, розмі- Повідомив І. М. ВИСОЦЬКИИ з м. Ужгорода. НЕ ПОМІТИЛА Жінка питає чоловіка: Чого це ти сьогодні такий мовчазний? Було, як роз- Синок здивовано: балакаєшся, то й не спиниш, а це Синок здивовано: Хіба ви, мамо, не бачите, що тато сьогодні тверезі? Повідомила В ГІРИТЧЕНКО з с. Дубіївки Черкаського Черкаської області. району Приходить якось Степан до свого сусіда Івана в гості, і і А той скупий-прескупий був. Налив по склянці води каже: Випиймо, сусіде, думаючи, що це горілка. Випили. Через деякий час Степан ян зацідить хазяїну у вухо. Випили. А тепер, сусіде, думайте, що я напився. Повідомив Р. ДЕМЧУК з емт Зарічного Ровенської області. У ГОСТЯХ Петро Повертаючись з роботи, Петро тітки. Та неохоче запросила його до столу, пригостила і зводить з нього очей. Чого це він так витріщився? питає. Та не звертай уваги. Це просто забіг до троюрідної 1 варениками. Бачить Петро: сидить у кутку собака і не з його тарілки. тому, що ти їси Повідомив Б. ІГНАШИН з села Кінашів Івано-Франківської області. ПОРАДА Дідусь просить касирку: Будь ласка, дайте мені плацкартний квиток. Тільки на нижню полицю, будь ласна, бо моя стара на верхню не вилізе. Нема нижніх місць, дідуню. Ви вже поміняйтеся з ким-небудь. Е, так хто ж захоче на бабу мінятися, зітхнув не вилізе. старий. Повідомив В ВАЛЕР’ЄВ м. Дніпропетровська. З * т Оптиміст і песиміст. Без слів. Без слів. ДРУЖЕ ПЕРЦЕВІ ВІДПОВІДАЮТЬ ще в У селі Клюки на Київщині 1967 році вирішили збудувати новий клуб. Будівництво розпочали, але новобудова й досі стоїть у риштуванні. Про це розповідалося у «Репортажі із довгобуду» (Лй 24 «Перця» за 1973 рік). Ян повідомив секретар Тетіївського…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"