Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1974 №09 Сторінка 4

/ Перець /Журнал перець / Рік 1974 / № 09 / Сторінка № 4
Перець 1974 №09 Сторінка 4. Сердечно вітаємо лауреатів Державної премії Української РСР імені Т. Г. Шевченка! Художник Михайло Божій. Артист Борис Романицький. Архітектор Анатолій Ігнащенко Дружні шаржі А. АРУТЮНЯНЦА ВЕСЕЛИЙ ГУРТОЖИТОК РОЗПОВІДЬ ВЕТЕРАНА Значить, так. Живемо ми в гуртожитку номер один по вулиці Ударників. Це якщо сядете коло залізничного вокзалу на одинадцятий трамвай, то прямісінько й доїдете. Вийдете і одразу ж побачите двоповерховий будинок. Сіро жовто-оранжевого кольору. Він там один такий. Такий облуплений. Ну, а дцоб уже точно зорієнтуватися, дивіться на шибки. У нас вони побиті. Це щоб більше свіжого повітря було. Отож заходьте в під'їзд і сміливо рушайте нагору. Тільки не лякайтесь мороку. То в нас спеціально такі низьковатні лампочки вкручені. Для розваги. Зіткнешся з кимось на сходах, наб’єш гулю уявляєте, як потім смішно! Ага, ще одне. Коли вам ввижатимуться на стінах якісь страшні пики не дивуйтеся. То зовсім не пики. То звичайні брудні патьоки, що заміняють нам картини, естампи та інші мистецькі твори. Для інтер'єру, так би мовити Для настрою. Піднявшись на другий поверх, сміливо стукайте в будь-які двері, заходьте і знайомтеся. Перед вами люди, що живуть най-веселіше за всіх в Одесі. Навіть веселіше за тих, що мешкають на Молдаванці чи в Аркадії. Тільки не треба скептично посміхатися. Я вам зараз доведу, що це саме так. Ось дивіться. У нас великий колектив. А в колективі, як відомо, завжди ве село. Візьміть он восьму кімнату. Хіба ж там нудьгуватимеш! Сімнадцять дівчат і жінок постійно живуть у ній. Ну, трошечки тісно, зрозуміло, але то дрібниця. Зате - весело. Приходять, наприклад, дівчата з другої зміни. А ті, яким на першу йти, якраз відпочивають. Сплять, коротко кажучи. Та хіба ж поспиш, коли подруги враженнями обмінюються, різні цікаві історії розказують! Звичайно, ні. От перша зміна й прокидається. І тут уже всім стає весело. Навіть діти і ті не витримують, схоплюються. Уявіть: кількамісячне немовлятко й воно до гурту тягнеться. Ну, я ще розумію, семирічна дівчинка є в нас і така до всього дослухається, в усі балачки встряє, розважається, одне слово. Але щоб ото немовля таким товариським було вперше бачу. Тепер далі. Схоче хтось, приміром, повечеряти або листа написати. Здається, що вже тут веселого, правда ж? А от і помиляєтеся. Стіл, бачте, в кімнаті один. Хто перший захопить, той і розкладає папери або ж ставить тарілки. То треба ж іще захопити! Уявляєте, скільки шуму, сміху, веселощів! І це ще не все. От зайняла котрась із дівчат стола, а стільця немає. Стільців у нас в гуртожитку один на п’ятьох. Та…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

 Copyright © 2021-2025 "Перець - гумор і сатира"